Вільне життя

Остання сповідь Каменяра

625522_html_6184cc7e

Минають роки від дня народження та смерті визначного українського письменника, поета, драматурга і громадського діяча Івана Франка. Все своє життя він присвятив просвіті людей та суспільній діяльності. Тривалий час вважали, що Галицький Мойсей був атеїстом.

Проте у велетенському творчому доробку Івана Франка є твори, в яких віддзеркалюється його віра у те, що Бог існує, що Він є всемогутній і милосердний, а Його любов безмежна й вічна. Підтвердженням того, що людина до останнього подиху залишилася вірною своєму Творцеві, є її участь у св. Тайні Сповіді та прийнятті до свого серця євхаристійного Ісуса. Чи сповідався Великий Каменяр перед смертю?

Радянські дослідники його біографії та деякі сучасники Івана Франка заперечували цей факт. Відомо, що похорон письменника 31 травня 1916 р. відбувся дуже скромно — його відправляв лише один священик.

Але у Львові проживала сім’я, яка точно знала і пам’ятала: Франко таки сповідався перед смертю! Це родина академіка Василя Щурата, а його невістка Олександра Щурат була донькою греко-католицького священика Володимира Гургули, який останні роки свого життя служив у Преображенській та Успенській церквах Львова. Вона прислуговувала письменникові.

У своїх спогадах Олександра Щурат писала, що коли Іван Франко був дуже хворий, а дні його життя підходили до кінця, вона пішла до Успенської церкви по священика. Парох церкви о. Василь Давидяк післав для сповіді о. Володимира Гургулу, але хворий не прийняв його. Про нього згадує у своїх спогадах і о. Феодосій Галущинський, чину святого Василя Великого, який за день до смерті славетного письменника приходив до нього. Іван Франко пояснив отцю, що не прийняв священика, бо не вважав свій стан безнадійним.

Зі слів Олександри Щурат відомо, що о. Володимир Гургула дуже переживав за те, що йому не вдалося висповідати Івана Франка, але потім, таки набрався відваги і вдруге пішов до нього. Франко прийняв його. Олександра Щурат згадує: «Вернулися татко додому дуже задоволені. Розповіли: «Я був, прийняв мене, і ми мали довгу розмову!» І ще: «Я щасливий, що зробив цю останню послугу для такої світлої і праведної людини».

31 травня громадськість Галичини провела в останню дорогу велетня духу — Івана Франка, а обряд похорону здійснив о. Володимир Гургула.

У часи войовничого атеїзму дітей навчали, що Франко наполегливо вивчав твори К. Маркса і Ф. Енгельса, що мало великий вплив на розвиток його суспільно-політичних і естетичних поглядів. Насправді Іван Франко не тільки не сприймав марксизм, а й відкинув його, як непотріб. Натомість його твори свідчать про високу істинно християнську релігійність.

о. Микола СУС

с. Дзвинячка Борщівського району

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини