Вільне життя

Відповідальні за Землю перед Творцем

Як до живої природи варто ставитися християнам? Розмова на цю тему з отцем УГКЦ Михайлом Квасницею, парохом села Бишків Козівського району, видалася цікавою та невимушеною. Вдома у нього живуть понад півтора десятка котів та собак, двох чотирилапих родина отця взяла із притулку. У цій сім’ї вважають, що людина повинна бути відповідальною за Боже створіння, і закликають до такого способу життя всіх.

Одне з найголовніших правил екологічної науки для віруючого, за словами о. Михайла, поміркованість. Вчення церкви, Святого Письма гласить, що Бог створив Землю, світ видимий і невидимий, тварин, а насамкінець — людину. Згодом Господь дозволив нам володіти Землею. Але володіти розумно, використовуючи природні ресурси продумано. Та чи завжди ми дотримуємося цієї вимоги? Щоб уберегти себе від гріха захланності, досить глянути на поведінку братів наших менших.

01— Коли тварина вбиває тварину? Коли голодна, коли в цьому є необхідність. Лев ніколи не буде нападати на козу, коли ситий. Людина ж буває ненаситною. Християнин повинен розуміти, що все має бути в міру, — пояснює о. Михайло.

Звісно, абсолютно відмовитися від використання тварин у науково-дослідницькій сфері, харчуванні, виготовленні одягу тощо сучасна людина навряд чи зможе. Та віруючий має ставитися до цього відповідально. Так, процес вбивства тварини повинен бути максимально гуманним, щоб вона відчувала якнайменше болю. Варто слідкувати і за утриманням підсобного господарства: не занедбувати стан тварин, вчасно їх годувати.

— Я живу та служу в селі, й подеколи помічаю, що люди неналежно доглядають за худобою. Це є знущанням над Божим створінням. Якщо ж особа навмисне завдає тварині болю, як молода пара садистів з Луцька, що катувала кошеня в пральній машині й мікрохвильовій пічці, вбиває її заради задоволення, то чинить тяжкий гріх і повинна висповідатися з нього. Є гріхом і такий вид знущання над тваринами, як собачі й півнячі бої. Та не всі віруючі розуміють, що чинять зло. Багато хто з них вважає такі вчинки прийнятними, — каже о. Михайло.

Крім цього, варто звернути увагу на те, що тварини — не іграшки. Трапляється, що сім’я бере в дім собачку, деякий час з ним грається, а потім викидає як непотріб. Це також наруга над Божим створінням, що до того ж збільшує популяцію безпритульних чотирилапих. Гріхом є і регулювання кількості тварин методом вбивства: люди топлять новонароджених кошенят, цуценят, бо вони, мовляв, ще сліпі. Якщо людина утримує тварину, то вона повинна пам’ятати про відповідальність за потомство, знайти час та можливість, щоб прилаштувати малечу.

У розмові зі священиком я торкнулася і питання, болючого для багатьох зоозахисників. Чи виправдано допомагати тваринам, якщо навколо бідує чимало людей?

— Знаєте, я також можу сказати, що страждає багато осіб, але ж не можу прийняти всіх вдома. І відмовитися від допомоги ближньому. Це неправильно. Варто підтримувати потребуючих настільки, наскільки маємо змогу це зробити тут і зараз. Так і з тваринами. Скільком можу, стільком і допомагаю. Не на кожну проблему вдається суттєво вплинути, але хоч трохи зробити світ кращим і добрішим, зменшити страждання — цілком реально. Це посильний християнський вклад, — розмірковує о. Михайло.

На жаль, досі серед християн обізнаність у гріхах проти довкілля є невисокою. Саме з метою поширення в українському суспільстві вчення церкви щодо питань екології та збереження створінь, звернення уваги церкви, віруючих та влади на актуальні проблеми довкілля УГКЦ наприкінці 2007 року заснувала бюро з питань екології. Серед напрямів його діяльності — тематичні місії, конкурси, просвітницькі зустрічі на парафіях. Християнам слід пам’ятати не тільки про дбайливе ставлення до тварин, а й про інші правила шанобливості до живої та неживої природи: енергозбереження, порятунок лісових насаджень, відмова від пластику тощо.

А найбільшою мотивацією відповідальності за навколишній світ, вважає о. Михайло, мають бути діти. Бо ми, дорослі, повинні залишити їм таку Землю, яку Господь надав нам у користування.

Фото з вільних джерел і з домашнього архіву о. Михайла

Loading...

Про автора

Мар’яна Бобрівець

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини