Вільне життя

Кого не радує зарплата

Наступного року уряд обіцяє українцям, що зароблятимуть мінімум 3200 грн. Для тих, хто працює в бюджетній сфері чи на фінансово міцних підприємствах, це добре, бо відразу зросте і зарплата, і відрахування на пенсію. Втім, є такі, хто зарплаті не радий.

Нещодавно зустріла знайому — Ганну Іванівну М., яка свого часу жартувала, що працює максимально чесно на мінімальну зарплатню. «Мене, як і ще двох співробітників кілька днів тому попередили про звільнення, — розповідала жінка. — Роботодавець, передбачаючи підвищення мінімальної зарплатні з наступного року, вирішив, що нашу роботу «розкидає» на решту трьох робітників і платитиме їм нову «мінімалку».

Нічого дивного в діях підприємця, який оптимізує свій бізнес, немає, адже якщо нині він платить офіційно мінімальну зарплатню 1450 грн, до прикладу, шістьом працівникам, то його видатки — 8 тис. 700 грн. Якщо ж йому доведеться з нового року, як зобов’язує уряд, платити «мінімалку» 3200 грн, то це вже 19 тис. 200 грн. Різниця для людини, яка займається підприємництвом і не має великих доходів з огляду на низьку купівельну спроможність населення, відчутна. «Маю невеликий бізнес — реалізовую канцтовари, літературу, підручники, — розповідав Богдан Г. — Плачу продавчині легально мінімальну зарплатню, адже розумію, що в неї попереду пенсія. На більше ми не заробляємо, хіба в період підготовки дітей до школи — тоді й зарплатня в неї більша. Тепер думаю, що робити — платити жінці півставки чи самому продавати…» І таких прикладів чимало: підприємці думають, як зменшити видатки, а працівники — як не потрапити під скорочення. Очевидно, що на підприємствах, які працюють легально, таких працівників ставатиме все більше. Або ж власники переведуть їх на півставки, щоб зекономити.

Звідси ще один нюанс. Якщо, до прикладу, жінка-продавчиня працюватиме на півставки, то, щоб мати робочий стаж п’ять років для нарахування пенсії, їй потрібно буде працювати десять, бо відрахування в Пенсійний фонд починаються з «мінімалки», а з нового року це 3200 грн. Виходить, щоб заробити принаймні десять років страхового стажу, їй потрібно працювати двадцять років…

Куди піде жінка, яка втратила роботу? Звичайно, в центр зайнятості, де отримуватиме допомогу з безробіття, яка «береться» з держбюджету. А туди йдуть податки тільки від працівників, які трудяться легально і яких, за прогнозами багатьох експертів, ставатиме все менше. Отакий «обіг» проблем у нашій вітчизняній «природі». Звичайно, може статися так, що всі підприємці всім працюючим виплатять мінімум по 3200 грн. Тоді чи не вплине це на кількість отримувачів субсидії на оплату комунальних послуг? Ні, не вплине, кажуть посадовці. Але тільки на ту, що призначена в опалювальному сезоні 2016—2017 років, адже для розрахунку розміру субсидій у цьому опалювальному сезоні враховуються доходи за 2015 рік. Як сказав віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, «у людей з’являться додаткові кошти. Очевидно, що з наступного опалювального сезону люди будуть отримувати трошки менші субсидії, але їх достаток буде рости. Ми потроху збалансовуватимемо цю модель за рахунок збільшення доходів громадян». Про які додаткові кошти згадує віце-прем’єр і звідки вони з’являться при таких цінах і тарифах? І щодо достатку. Це ж наскільки він повинен зрости, щоб ті, хто нині має субсидії, без проблем оплатили наступного року житлово-комунальні послуги? Невеликий штрих до проблеми. До прикладу, якщо цьогоріч непрацюючим працездатним людям при нарахуванні субсидії враховували, що вони нібито отримують дві мінімальні зарплатні, тобто 2900 грн, а студенти — 1450 грн, то наступного опалювального сезону вони теоретично «зароблятимуть» уже 6400 грн, а студенти — 3200 грн.

Від мінімальної заробітної платні залежить і частина податків, штрафів. Так, розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» першої і другої груп прив’язаний до мінімальної зарплати. Тобто при збільшенні її в два рази підприємцям доведеться сплачувати більше. Від «мінімалки» залежать пенсія і зарплатня, до прикладу, суддів. Приміром, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» посадовий оклад судді місцевого суду — 10 мінімальних заробітних плат. Отже, якщо мінімальна зарплата зросте на 1600 грн, зарплата такого судді збільшиться одразу на 16000 грн — із 14 тис. до 32 тис. Уряд пропонує скасувати таку соціальну несправедливість і підвищувати зарплати всім працюючим рівномірно. Але це поки що — пропозиція.

Підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень — перший крок до детінізації грошових виплат, вважає міністр соціальної політики України Андрій Рева. За його словами, необхідно зробити так: чим «світлішу» зарплату виплачуватиме роботодавець, тим менший податок він платитиме до бюджету. «Чому роботодавець платить у конверті? — запитує міністр і тут же дає відповідь: — Тому, що йому потрібно заплатити майже 50 відсотків податку. А якщо при зарплаті 10 тисяч гривень розмір ставки буде, скажімо, 25 відсотків, то є сенс платити всю зарплату офіційно». При цьому, на думку урядовця, держава виграє в соціальних виплатах. Адже той, хто прийде за субсидією, покаже ці 10 тис. грн. Напевно, з пряником для народу у вигляді субсидій уряд вже не знає, що робити, якщо з усіх боків хоче обрізати їх.

Валентина БАЦА.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини