Вільне життя

Творити красу вчилася самотужки

МОЛОДУ МАЙСТРИНЮ З ТЕРЕБОВЛІ ОЛЬГУ СОРОЖКЕВИЧ РУКОДІЛЛЯ ЗАХОПЛЮВАЛО ЧИ НЕ З ДИТИНСТВА. ДІВЧИНА ВИГОТОВЛЯЛА ВИРОБИ З БІСЕРУ, ВИШИВАЛА, ПЛЕЛА ГАЧКОМ. ЯКОСЬ ПОДРУГА НАДИХНУЛА ЇЇ ДО НОВИХ ПОШУКІВ У ТВОРЧОСТІ, ЗАПРОПОНУВАВШИ СТВОРИТИ ПРИКРАСИ. ХТО Б ПОДУМАВ, ЩО РУКОДІЛЬНИЦІ ЦЯ ПРАЦЯ ТАК ПРИПАДЕ ДО ДУШІ Й СТАНЕ ЇЇ УЛЮБЛЕНИМ ЗАНЯТТЯМ У ВІЛЬНИЙ ЧАС.

— Спочатку я виготовляла біжутерію за допомогою гачка — обплітала ним бусини для намиста й сережок. А трохи згодом відбулося моє знайомство з полімерною глиною, — пригадує Ольга. — Це універсальний матеріал, завдяки великій кількості технік з нього можна виготовляти усе, що забажаєш: іграшки, магнітики, інтер’єрні композиції. Існує два види глини — самозастигаюча і та, котру треба запікати при певній температурі. Для своїх виробів я випробувала часом останню.

Та якщо вибір матеріалу був не надто складним, то до опанування технік довелося докласти неабияких зусиль. Часто, переглянувши черговий майстер-клас, молодій жінці здавалося, що відтворити виріб буде легко й просто, але врешті з’ясовувалось, що полімерна глина любить наполегливість. Майстерності у виготовленні прикрас Ольга досягала поступово, не цураючись щоденної практики та поразок.

Майстриня зізнається, що робота над біжутерією — не для нетерплячих. На виготовлення найпростішої прикраси вона витрачає щонайменше дві години. А якщо дизайн включає не одну техніку, то творчий процес затягується на кілька днів. Що до тематики прикрашання виробів, то вона найрізноманітніша. Часто Ольгу на дизайн біжутерії надихає певна пора року. Навесні хочеться творити квіти, взимку — сніжинки, сніговичків, прикраси, які пасуватимуть до святкування Нового року.

Оформлення виробів Ольга продумує сама. Пояснює, що плагіату не любить, може хіба запозичити ідею, кольорову гаму, спосіб роботи. Інколи поєднує глину з іншими матеріалами — чеським склом, кришталем, натуральним камінням. І навіть через майже сім років праці з цим матеріалом не втомлюється експериментувати. Каже, робить все, що подобається. А подобається краса та оригінальність.

Почесне місце у створенні біжутерії в Ольги Сорожкевич займає також створення прикрас із мікровишивкою. Це, пояснює мисткиня, класична вишивка, тільки набагато дрібніша. Схема мікровишивки вчетверо менша, ніж звичайна. Цим моя співрозмовниця захопилася приблизно півтора року тому, вишиває на домотканому або лляному полотні. Стверджує, що такі прикраси підійдуть не тільки до вимережаної блузки, а й урізноманітнять буденний, однотонний одяг. Часто у майстрині замовляють на виробах популярні нині узори, що містять у собі закодовані у вишивці імена.

Сьогодні Ольга почувається абсолютно щасливою, адже має змогу займатися своєю улюбленою справою. А коли їй кажуть, що у неї золоті руки — усміхається, адже талант нічого не вартий без прагнення навчитися творити красу. Приклад Ольги може стати мотивацією для багатьох, адже майстриня — самоучка, самотужки пізнавала ази виготовлення біжутерії. Усім читачам вона радить вперто йти до своєї мрії, незважаючи на труднощі та перешкоди.

— Якщо хочете вдосконалюватися у рукоділлі, працюйте у цьому напрямку, хто би вам що не казав, — запевняє Ольга Сорожкевич. — Бо коли матимете бажання — все у вас вийде. Просто треба досягати своєї мети, а не шукати причин, не відступати, запевняючи себе, що я, мовляв, так не зможу.

Фото з архіву Ольги СОРОЖКЕВИЧ

Loading...

Про автора

Мар’яна Бобрівець

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини