Якось по радейку слухавім їдну балачку про політику і як наші (та й не наші) народні слуги гроші тринькают. Їден російський олігарх якось поїхав на ділову здибанку до Англії. Що там попідписував, з ким там переговорив, аж тутка діло дійшло до обіду. Оскільки на місцю не було того, що він хтів, то послав до себе в Росію спеціяльно літака, жеби привіз їдну миску тих мандрибонів. Нє, ну ви де таке виділи?!
Та я си раз на город взєв хліб, а забув сало, то не хтів сі вертати назад. Так що їв сам хліб і запивав водою. А тутка гет в другу державу летит літачок, жеби привезти хлопові миску суперзупи чи яких інших витребеньок, бо, видите, ті, же на місцю, йому сі не сподобали. А ней ті добре буде!
Правда, нам далеко ходити не тре і за олігархами заглядати. Маєм на місцю своїх таких самих. В нашім селі їден бізнесмен умудряєтьсі кажний місяць машину міняти. Ще не встиг колеса на їдній припорошити, як уже другу гонит. Вже сі люди сміют, а він каже: «Купив їдну — не сподобалася, то продав. Купив ліпшу, а там сидіння затверде. Знов продав. Мої гроші, що хочу з ними, те й роблю».
Я їдним вухом слухаю, а тим часом дивлюсі на деякі свої рецепти і думаю: йой, де ж то з тими цінами взєти гроші на деякі складники? Правда, на свєто (ну бо коли ж то ще в селі людина може си дозволити торт спекти чи якийсь файний пляцок?) тре все троха сі витратити. Тому тримайте отакого рецепта, а там як прем’єр додасть кілька гривнів до зарплати чи пенсії, то на них купите хоць і не машину чи літак, жеби мандрибони з хати на город возити, а, наприклад, лиш би п’ять мандаринок і 50 грам чоколяди для такої-во справи.
Ладимо собі шклянку цукру і шклянку сметани, півтори шклянки муки, 200 грам масла, дві яйци, чайну лижку поташу, погашеного оцтом, і пакетик ванільки. Масло з’єднати з цукром і розтопити на водяній бані. Тоди збити міксером. По одному вибивати яйце і продовжувати збивати. Потім вляти потрошка сметану, затим дати ванільку. До муки додати погашений оцтом поташ, перемішати і акуратно всипати до маси, яку сьте збивали. Легонько перемішати. Далі обібрати від шкірочки мандарини, розділити на дольки. Чоколяду поламати на дрібні кусочки. Теперка її та мандарини додайте в тісто і вимішайте. Невеличку форму змастіт олією, виляйте туда тісто, розігрійте до 180 градусів духовку і печіт пляцок 35—45 хвилин. Тим часом намеліт пудри. Як пляцок вистигне, посипте його нею, а тоди берітьсі до роботи. А от тутка вам радити вже ніц не тре.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича