ПІД ЗАВІСУ СЕЗОНУ НАШ ТЕАТР ПОКАЗАВ ОБІЦЯНУ ПРЕМ’ЄРУ — ШИРОКОМАСШТАБНУ МУЗИЧНУ КОМЕДІЮ «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК» ЗА ОДНОЙМЕННОЮ ПОВІСТЮ М. ГОГОЛЯ. ПОСТАВИВ ЇЇ ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ В’ЯЧЕСЛАВ ЖИЛА. НА ДОПРЕМ’ЄРНІЙ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ ВІН, ЗОКРЕМА, РОЗПОВІДАВ ЖУРНАЛІСТАМ: «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК» — ОДНА З ПОВІСТЕЙ М. ГОГОЛЯ З ЙОГО ЦИКЛУ «ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ДИКАНЬКИ». НАШ ТЕАТР УЖЕ МАЄ «НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ». А ТЕПЕР БУДЕ І «СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК».
— Це замовлення директора театру, — зазначав режисер-постановник обох вистав. — У нас із великим успіхом іде «Ніч перед Різдвом», але, зрозуміло, тільки в зимову пору. Та хотілося б, щоб театр мав подібну виставу на літо й осінь, сказав якось директор. Ми вирішили, що такою виставою стане «Сорочинський ярмарок». І що це буде феєричне дійство з піснями, танцями, незвичайними пригодами, ярмарковим колоритом та гамором і коханням зі щасливим кінцем.
А ще В’ячеслав Жила наголошував: у виставі зайнята вся трупа. Не кожен театр може показати нині таке масове дійст–во. Та й у нашому такої масштабної вистави давно не було. Її жанр визначили як музичну комедію, бо це класичний зразок музичної вистави українського класичного музично-драматичного театру. А ще в ній присутній гумор, бо саме з теплим гумором писав про Україну Гоголь. «Те тепло, та містика, та фантасмагорія, які наповнюють твори письменника, могли народитися тільки на цій землі. Я з великим теплом і любов’ю працюю над творами Гоголя», — підкреслював режисер-постановник. І, звичайно ж, вистава пронизана любов’ю. Вся інтрига закручується навколо поєднання закоханих сердець молодих.
В’ячеслав Жила взяв із твору Миколи Гоголя лише сюжетну лінію і дав простір власній фантазії. Скажімо, вводить у сюжет приїзд делегації з Диканьки — і ми бачимо фрагмент із вистави «Ніч перед Різдвом». Усі пісні взяті не з народної скарбниці, а створені нашими сучасниками — заслуженим артистом України Олександром Папушею (тексти) та заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кіцилою (музика). У виставі також багато танців у постановці заслуженого працівника культури України хореографа Зіновії Бирди. Тут і українське танго, і єврейський танець, і циганський. (Останній — довершений концертний номер, а актор Євген Лацік, що зіграв цигана Будулая, розкрився ще й талантом танцівника). За задумом режисера, вони символізують, що в Україні завжди в мирі і злагоді жили представники усіх національностей. А ось москалі в пошані не були, тому їх якщо і згадують, то в негативному світлі.
Спектакль справді вийшов колоритним, яскравим. Усе в ньому крутиться, гойдається, шумить, а пісень і танців так багато, що одразу не скажеш, чи це музична комедія, чи вистава-концерт. Сценічне дійство відбувається під супровід живої музики: грає оркестр театру під орудою заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Кріля та Василя Драгомирецького. Глядач дуже тепло сприйняв її перші прем’єрні аншлагові покази, і вона має шанси стати таким собі театральним хітом.
У журналістів на прес-конференції було запитання до сценографа заслуженого діяча мистецтв України львів’янина Мар’яна Савіцького: чому куліси він забарвив у червоний колір? Як пояснював, це колір дуже насичений і при освітленні дає широкий спектр барв. А потім, він уособлює ту червону свитку, легендою про яку лякають героя вистави Сопія Черевика, і він врешті-решт погоджується на шлюб своїх доньок із коханими.
Театр «ярмаркуватиме» до кінця червня, за винятком 28 числа. На День Конституції його колектив звітуватиме перед громадськістю виставою «Запорожець за Дунаєм» за п’єсою С. Гулака-Артемовського (вхід на неї буде вільним). А другого липня «Сорочинським ярмарком» шевченківці закриють театральний сезон. Тож поспішайте, хто хоче подивитися прем’єру вистави ще в цьому сезоні.
Галина САДОВСЬКА.
Фото з вільних джерел