Вільне життя

ЕНЕРГІЯ НОВОГО ЗЕРНЯТКА

НАПЕРЕДОДНІ ЖНИВ БАГАТО АГРОПІДПРИЄМСТВ НАШОГО КРАЮ ПРОВОДЯТЬ ОГЛЯД ГОТОВНОСТІ УСІХ ЛАНОК ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ. ПОДІЯ ЦЯ НАБУВАЄ ПЕВНОЇ УРОЧИСТОСТІ Й ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА СВЯТО. У КІНЦІ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ВЕЛЕЛЮДНО БУЛО І НА ПОЛЯХ НАСТАСОВА ТА ІНШИХ СІЛ, ДЕ ГОСПОДАРЮЄ ПАП «АГРОПРОДСЕРВІС», ЩО ВХОДИТЬ ДО КОМПАНІЇ З ТАКОЮ Ж НАЗВОЮ. ТАМ ВІДБУВАВСЯ ДРУГИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ АГРАРНИХ ІННОВАЦІЙ. І ПРОХОДИВ ВІН НЕ ЗА СТАРОЮ НАКАТАНОЮ СХЕМОЮ, КОЛИ ВСІХ УЧАСНИКІВ ВОДЯТЬ МАЙЖЕ ЗА РУКУ ВІД ПАВІЛЬЙОНА ДО ПАВІЛЬЙОНА, РОЗКАЗУЮЧИ ТА ПОКАЗУЮЧИ. УСЕ ВІДБУВАЛОСЯ В ДОВІЛЬНІЙ, РОЗКУТІЙ ФОРМІ, КОЖНИЙ ОБИРАВ НАЙЦІКАВІШИЙ ДЛЯ СЕБЕ НАПРЯМОК, ЗНАЙОМИВСЯ, НАЛАГОДЖУВАВ КОНТАКТИ. А ЗУСТРІТИСЯ, ПОРАДИТИСЯ, ЗАПОЗИЧИТИ ЩОСЬ НОВЕ БУЛО З КИМ І В КОГО.

На форум прибули представники аграрного бізнесу, науковці із більше, ніж десяти країн — Швейцарії, Голландії, Іспанії, Білорусі та ін. Нова, сучасна, високопродуктивна, зручна і надійна в експлуатації сільськогосподарська техніка теж стояла на демонстраційних майданчиках поруч із механізаторами та інженерами, які в будь-який момент могли показати її в дії. Для наглядності, щоб зрозуміти, як далеко пішли ми за останню сотню років, поруч із сучасним супертрактором, у якого замість окремих ланок — суцільна гусениця з надміцної гуми із фрикційним, цебто за допомогою тертя, зчепленням, виставили парову машину зразка 1870 року. Такі екземпляри з одноциліндровим двигуном можна було побачити навіть після Другої світової війни на колгоспних токах. Від великого маховика через широкий пас приводилася в дію молотарка, в яку жінки (чоловіки тоді, образно кажучи, були на вагу золота) завантажували снопи. Паливо застосовували будь-яке, найчастіше це була щойно обмолочена солома. або ж дрова, коли йшлося про лісопилку.

Семимильними кроками модернізувалася не лише техніка, а й культура землеробства загалом. Її зростання проходило, класифікуючи умовно, у три етапи. Перший ривок вона зробила із застосуванням мінеральних добрив. Селянин з діда-прадіда знав: не заправиш землю — не буде тугим колосок. Одначе і тут варто не «пересолити», бо і гноєм можна спалити посіви. У добривах органічних — там усього потроху. Агронаука ж чітко вказує, яких і скільки речовин потребує кожна культура. Наступний важливий акт її поступу — впровадження засобів захисту рослин від бур’янів та шкідників. Третій етап — поєднання і селекції, і точного висіву, і всього того, чого досягло аграрне господарство. На цьому, зрештою, і базувався нинішній форум інновацій — на передовій науці. Тепер агроном, правда, для нас це поки що рідкість, за допомогою портативного похідного прилада може просто на ниві, піддавши огляду зелений листок, визначити, чого наразі бракує рослині. Такий аналізатор отримав на форумі в дарунок від своїх партнерів по бізнесу генеральний директор компанії «Агропродсервіс» І. А. Чайківський.

Господарство, центр якого розташований у Настасові Тернопільського району, володіє 40 тисячами гектарів землі, яка є в обробітку. Багатогалузеве, але пріоритетним напрямком тут обрали насінництво. Тринадцять років тому воно здобуло статус елітнасінгоспу. Відділ насінництва невпинно стежить за розвитком вітчизняної та зарубіжної селекції і бере в розробку той чи інший сорт. Але перш ніж ту ж, скажімо, пшеницю, якої нині аж 40 сортів, серед них і новинки: Даринка Київська і Новосмуглянка, висіють на насіннєве поле, її випробовують на так званих демоділянках за загальноприйнятою для господарства технологією вирощування. І лише за умови позитивних результатів запускають «у серію». Сорт мусить бути високоврожайним, стійким до вилягання, осипання і хвороб. А ще з урахуванням нинішніх нестабільних кліматичних умов — морозостійким і витривалим до посухи.
Значну увагу спеціалісти з насінництва приділяють також гороху, ріпаку, ячменю, а надто сої. Остання особливо здатна до геномодифікованого втручання. Хоч учені світу, кидаючи погляд у завтра, стверджують, що від цього ми нікуди не дінемося, бо земля не зможе прогодувати дедалі більшу кількість населення. Але довгострокова перспектива геномодифікованих утворень ще не вивчена, і ми до таких інновацій ставимося обережно. Тож не випадково торік компанія «Агропродсервіс» стала членом міжнародної асоціації «Дунайська соя», головним принципом якої є девіз: «Ніяких ГМО!»

При такому потужному зерновиробництві було б верхом безгосподарності не взятися за його переробку. Тож, крім насіннєво-очисного комплексу з данським устаткуванням, де калібрують 360 тонн зерна за добу, тут організували також виробництво круп, борошна і фасування тої продукції в зручну для покупця упаковку.

Багато новинок, слушних порад, тактичних і стратегічних кроків у своєму бізнесі знайшов аграрій на форумі в Настасові. Ось, наприклад, придбання насіння якогось прогресивного сорту разом із цілим пакетом: аеротехніка вирощування, захист рослин, особливості при збиранні і таке інше. Усіх зацікавила лекція, яку прочитали Василь Москалюк і Андрій Глявін, зокрема про те, як підвищити врожайність пшениці й ріпаку без підвищення собівартості їх вирощування.

У майбутньому розвитку земної цивілізації і неодмінного попиту на продукти харчування Україна має шанс стати поруч із провідними державами світу. Але їй ще треба багато подолати, впровадити, навчитися, щоб з такого, як це нове настасівське зернятко, вирости в стебло і повноцінний колос. Бо ж пробиває асфальт, піднімає бруківку енергія юного росточка, хоч на вигляд він тендітний і кволий.

На фото: механізатор Ігор Богданович ЙОРДАН щойно випробував у полі новий трактор з причіпними знаряддями і задоволений роботою техніки; у павільйоні зернобобових культур; хочу бути екскаваторником!

Фоторепортаж Василя БУРМИ.

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини