Початок Успенського посту, одного з найкоротших постів церковного року, починається зі свята Перенесення Чесного Хреста Господнього. Цього ж дня святкують пам’ять семи мучеників Маккавеїв. У народі 14 серпня ще називають Першим Спасом, Маковієм, Спасом на воді або ж Медовим Спасом.
Свято Перенесення Чесного Хреста прийшло до нас із Візантії. Тут із царського палацу, де зберігали частину святого дерева, переносили її до храму Святої Софії. Упродовж двох тижнів хрест мандрував вулицями Константинополя. Ось як описано ці події в грецькому часослові: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для почитання».
Як не дивно, але слово «Маковій», як іще називають цей день, не має нічого спільного з маком. Народна назва свята походить від родового прізвища мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Елеазара, Евсевона, Адіма й Маркелла, а також матері їхньої Соломонії та вчителя Єлеазара.
Усі вони постраждали за віру в триєдиного Бога від рук сирійського царя Антіоха Єпіфана, який поклонявся іншим божкам і вимагав те робити від усіх своїх підданих. Маккавеї відмовилися виконувати царський наказ — принести жертву ідолам. Усіх синів піддали тортурам. Мати померла, молячись за дітей і їх непохитну віру.
Також 14 серпня вважають днем хрещення Руси-України рівноапостольним князем Володимиром. Недарма інша назва Першого Спаса — Спас на воді. У давнину існувала традиція в цей день проводити хресні ходи до водойм. Там освячували воду, а опісля купалися. Також існував звичай 14 серпня освячувати нові колодязі.
У народі Маковій — одне з колоритних, багатих на вірування свят. Так, на Першого Спаса українці готували «маковійчики» (або ж «маковійки») — букети з різноманітних квітів, переважно городніх: чорнобривців, жоржин, айстр, гвоздик, барвінку. Не гребували й лісовими. Кожна квітка цього букету мала своє призначення. До прикладу, м’ята повинна була оберігати сім’ю від напасті й додавати здоров’я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин і рослин.
Медовим Спаса називали тому, що традиційно пасічники в цю пору починали медозбір, адже вулики наповнювалися медом.
У народі кажуть, що Перший Спас — то проводи літа. Жартували: Перший Спас — на воді стоять; Другий Спас — яблука їдять; Третій Спас — на зелених горах полотна продають.
Підготувала О. ЯКУШКО.
Фото з вільних джерел