«Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має» (Ів. 14:30). Насправді, теперішній час у світі знаменується суцільним негативом: війни, катастрофи, землетруси, пожежі, хвороби тощо. Всі теперішні лиха власне і є князем світу цього. Прихід усіх катаклізмів зумовлюють насамперед наші грішні звички та вчинки. Богозневага, брехня, гнів, грошолюбство, заздрість, зажерливість, зарозумілість, ненависть, обман, осуджування, перелюб, аборти, пиха, пожадливість, пустослів’я, пияцтво, розбещеність, страх — ось ці та інші людські риси, що складають труднощі нашого життя.
Мало молимося, мало читаємо тепер Боже слово, що є світлом для нашого життя, поживою для підтримки душі. Доктрини Біблії були й на віки лишаються святими, її заповіді зобов’язуючі, її історії правдиві, а рішення незмінні. Треба читати Біблію для набуття мудрості, вірити їй на наше спасіння. Біблія без перебільшення — це карта подорожнього, палиця прочанина, компас пілота, меч воїна. «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом» (Еф. 6:18).
Нині в Україні кожна четверта жінка робить аборт, унаслідок чого мільйони безневинно убієнних душ взивають за справедливістю до небес. «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої» (Ів. 15:8), «І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: «Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів» (Лк. 11:1).
Особливо варто наголосити на розповсюдженому від малого до старого гріху — лихослів’ї. Нецензурне слово передусім, а це вже абсолютно доведено медициною, вбиває в людини здорові клітини, провокує в організмі різні онкологічні захворювання. Лихі слова — це імена демонів. Їхня згадка знищує структуру клітини на рівні ДНК, мутує її, унаслідок призводить до раку.
Мораль мови ніколи не дозволить її носієві лихословити, ображати, принижувати та наговорювати: «Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить» (Мт. 15:11). У Книзі Мудрості Ісуса, сина Сираха, подибуємо такі золоті висловлювання щодо зачепленої проблеми: «Не призвичаюй уст до грубої нечемності, бо саме тут і грішне слово», «Коли решето трусять, висівки залишаються, — так і хиби чоловіка в його розмові», «Піч випробовує гончарське начиння — людину випробовує її розмова», «Із плоду дерева праця над ним виявляється, думка ж людського серця — із слова», «Мужа не хвали, поки він не висловився, бо щойно словами людина випробовується».
Великим гріхом є наше осудження ближніх. Ми ж, не бачачи колоди в своєму оці, зауважуємо порошину в оці іншого. Обмовляємо всіх і на кожному кроці. Проте Ісус казав: «Я не суджу нікого» (Ів. 8:15). Наочним прикладом тут може послужити і притча про суд над блудною жінкою.
«Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум» (Мр. 7:21). Сьогодні, на жаль, гучним тріо блукають світом і оскверняють життя наше заздрість, гордощі та зажерливість. Особливо застерігав Христос від останньої: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Лк. 12:15).
Рідними сестрами в наших долях є брехня і чорна ненависть. Колись не було такої неприязні між братом і сестрою, між чоловіком і дружиною, між батьками і дітьми. Щодень потрясають наш край страшні новини про те, що син убив матір чи батька, чоловік — дружину, брат — сестру. «А Я вам кажу: любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Мт. 5:44-45).
Отже, Бог створив нас для любові, віри, лагідності, побожності, прощення, радості, для чистих думок. Такими ми покликані до життя дочасного, такими мусимо покинути колись землю, на якій живемо.
Зиновій БИЧКО,
член Національної спілки журналістів України.
Фото з вільних джерел