ВОНИ ДОПОМАГАЮТЬ І В РІЗНИХ ЖИТТЄВИХ НЕГАРАЗДАХ, ПЕРЕКОНАНА МАРІЯ ТРОЙЧАК, ЯКА З 52 КРАЇН СВІТУ ПРИВЕЗЛА ПОНАД ДВІСТІ КОПІЙ ЧУДОТВОРНИХ ОБРАЗІВ ТА ВИСТАВИЛА ЇХ В ОБЛАСНОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ.
Марія Іванівна хвилювалася: адже кожну ікону треба було взяти в рамку, поставити на місце. А на додачу надрукувати молитви, аби кожен відвідувач міг висловити свою просьбу до святого. Думала, чи справиться, адже вона, лікар-фітотерапевт, ще й на прийом мусить устигнути, бо там, у медичному центрі здоров’я «Барвінок», чекають хворі. Але, дякувати Богу, встигла. І переконана, що саме духовні святині їй помогли. Зокрема, скульптура Матері Божої, яку їй подарував священик із Польщі Кристофор Пігур. Він створив на горищі храму музей ікон, і одна з них була якраз із церкви в родинному селі Марії Іванівни Яселко Сяноцького повіту, спаленої в 1945 році, під час операції «Вісла» (звідти тоді виселили й батьків пані Марії). В її ж затишному офісі впродовж 17 років щодня в записі лунає Божественна літургія з Унівського монастиря — літургія на дзвонах. Отож, і її скульптура-оберіг, і свята літургія, а ще — молитви та невтомна працездатність помогли й хворих оздоровити, і виставку підготувати та презентувати її.
Ну, а відкриття виставки копій чудотворних ікон теж почалося з молитов і благословення священиків різних конфесій: о. Василя Шафрана, о. Богдана Зінченка, о. Мирона Гаха, о. Володимира Гринди, о. Ярослава Онищука. Отець Богдан, котрий буває на різних заходах, які проводяться з ініціативи й підтримки Марії Тройчак — заступника голови Українського фонду культури обласного відділення, також говорив теплі слова про цю побожну жінку-меценатку.
Своїми враженнями поділились директор обласного краєзнавчого музею Степан Костюк, голова Тернопільського відділення Українського фонду культури Володимир Барна, депутати Тернопільської міської ради. Один із них, Михайло Ратушний, член правління фонду культури, сказав, що він до глибини душі зворушений подвижницькою працею пані Марії — лікаря, поетки, яка прагне відроджувати духовність у краї. І це засвідчує не лише виставка, а й її поетична творчість: Марія Тройчак голова крайового відділення Спілки письменників Лемківщини, авторка кількох збірок віршів та фільмів на релігійну тематику.
— Ми стали милосерднішими, ніби висповідалися, — зізналися працівники Козівської районної бібліотеки, котрі приїхали з райцентру на відкриття цього духовного заходу.
А в листівці-привітанні, яке подарували пані Марії, культпрацівники мовили теплі слова про цю благородну жінку, на долю якої випала терниста дорога. (Про це, до слова, Марія Іванівна говорила під час зустрічі з громадськістю Козової на одному з літературно-мистецьких заходів).
— Я рано овдовіла — на 50-му році пішов із життя чоловік, незадовго не стало й батьків. Продала квартиру в Тернополі, будинок у селі, аби підтримати дітей. Однак продавці затягнули час, і долар зріс. Тож я могла придбати лише однокімнатне помешкання… Винаймала для себе житло, роздавши все майно бідним. Узявши свій тяжкий хрест, пішла пішки до Зарваниці. Мене супроводжували бродячі собаки, з якими я ділилася їжею, — згадує. — До зграї приєднувалися інші, яких господарі спускали з припонів на ніч. Тварини пройшли зі мною хресну дорогу, провели до церкви й десь усі зникли. А коли вранці під час сповіді я розповіла свою пригоду священикові, то він, поблагословивши мене, заспокоїв, щоби не переживала. Бо це, наголосив, — Господнє випробування.
Після цього Марія Тройчак ходила різними святими місцями в Україні та по світу. Молилася і привозила ікони. І Господь їй допомагав. Сьогодні вона, дипломований спеціаліст народної та нетрадиційної медицини, переконана, що християнські цінності завжди мають супроводжувати лікаря. Це й допомагає в лікуванні хворих. А сім років тому кабінет її, переконана Марія Іванівна, врятувала вищезгадана скульптура з Лемківщини, яка стала її оберегом від вогню, коли горів готель «Тернопіль».
— Мій офіс єдиний уцілів, його хіба що трохи затопила вода.
Не раз допомагали їй і чудодійні ікони Меджугор’я, де побувала вона, член Європейської ліги лікарів-католиків, 11 разів, Люрду, Фатіми, Єрусалима, Афону, а також міст Іспанії, Голландії, Мальти. Є і копії родинного дерева Ісуса Христа, ікони святого отця Піо, часточка мощей святого Лазаря та Єрусалимська ікона зцілення його Ісусом. Цього літа з італійського міста Барі привезла копію ікони святого Миколая, яка постійно мироточить. Дорогими є й образи з наших святинь — зі Страдчі, Зарваниці, Гошева, Унева, Грушева, Крехова, Підкаменя…
На виставці представлено дев’ять ангельських хорів, про які розповів отець Володимир Гринда, та сто десять дзвоників з різних кінців світу із зображенням ликів святих, які представив отець Ярослав Онищук.
— Поклоніння чудотворним іконам є дуже важливим, адже всі святині мають особливу силу, — переконана наша землячка. — Вони зцілюють від багатьох недуг та допомагають вийти зі складних життєвих ситуацій.
У поїздках часто з пані Марією бувала колега зі Львова Орися Мишанич, тож прибула вона й до Тернополя на відкриття виставки. І розповіла немало цікавих епізодів, які траплялися з колежанками під час подорожей.
Пісенний дарунок привезли колекціонерці жіночки з ансамблю «Горлиця» із села Кривого Козівського району, які виконували духовні пісні. А члени гурту «Бескиди», лемкині із села Підгороднього Стефанія Худоба, Любомира Цаль, Ганна Білан, Мирослава Сисак та сестра пані Марії Ганна Курило співали пісні рідного краю. Пісню про матір виконав дует у складі Євгенії Шевчук та Ганни Мациканич, заслуховувалися учасники презентації і музичними творами гурту «Криївка» та піснями дуету у складі Євгенії Шевчук та Ганни Мациканич. Зворушливі слова про виставку та її авторку мовив викладач Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької Володимир Верней.
Володимир Барна, котрий, власне, й зініціював виставку копій чудотворних ікон, запропонував своїй заступниці показати образи в столиці України, а потім і в інших містах. А ще Марія Іванівна виношує мрію побудувати музей ікон світу при лемківській церкві, парафіянкою та жертводавцем якої вона є.
Ярослава ШТОКАЛО-ПАРХОМЧУК.
На фото: Вододимир БАРНА та Марія ТРОЙЧАК під час відкриття виставки; копії чудотворних ікон.
Фото Василя БУРМИ