Вільне життя

НАДИХАЮТЬ І ВЕДУТЬ ЗА СОБОЮ

У ГУСЯТИНСЬКОМУ КОЛЕДЖІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. І. ПУЛЮЯ МИ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ, КОТРІ РУЙНУЮТЬ МІФИ. ЗОКРЕМА ПРО ТЕ, ЩО МОЛОДЬ НИНІ ЛЕГКОВАЖНА, А НАДТО ХЛОПЦІ, ЩО ДІТИ З СЕЛА ПОЗБАВЛЕНІ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ВИСОКОЯКІСНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, АДЖЕ МІНІСТЕРСТВО НАВІТЬ ЗАПРОВАДИЛО ДЛЯ НИХ ТАК ЗВАНИЙ СІЛЬСЬКИЙ КОЕФІЦІЄНТ, ПОКЛИКАНИЙ ПІДВИЩУВАТИ БАЛИ ЗНО…

Хлопці, про яких ітиметься далі, прийшли до коледжу із сільських шкіл Гусятинщини, але впевнено захищають його честь на всіх рівнях. Студент четвертого курсу Роман Сава виборов навесні третє місце у Всеукраїнській олімпіаді з інформатики й комп’ютерних технологій. А недавно він був у складі однієї з двох команд коледжу, що представляли заклад на фінальному етапі Всеукраїнської командної олімпіади з програмування серед студентів вищих навчальних закладів України. Роман планує стати програмістом і набути професійного досвіду в Європі чи Сполучених Штатах.

— А я хочу мати гідну роботу в Україні, — ділиться третьокурсник, майбутній менеджер Віталій Петелецький, — або за кордоном, але в якомусь міжнародному проекті, щоби бути корисним своїй державі.

Але Віталій уже корисний! Торік на обласному конкурсі «Творча молодь — майбутнє маркетингу» він представив свій рекламний ролик однієї туристичної фірми, а її представник попросив дозволу використовувати його. Віталій бере участь у всіх можливих конкурсах і форумах, вивчає іноземні мови, староста групи й активіст студентського самоврядування. Хоча виріс у селі, бажання працювати в сільському господарстві не має. Його вабить виробнича сфера. За три роки в коледжі професія менеджера неабияк привабила хлопця — і він уже має чіткі фахові амбіції.

Знає, чого хоче від життя і Микола Столярчук — майбутній фахівець з обслуговування автомобілів, переможець конкурсу «Ерудит» у рамках навчально-методичної конференції «Методи та засоби побудови інтегрованої освіти фахівців автомобільної галузі». Хлопець із дитинства розвиває свої таланти до автомобільної і комп’ютерної техніки, зварювання, електрики. Каже, що перейняв їх від батька, має вдома високоякісні інструменти й постійно удосконалює свої вміння і навички. Два роки тому сам склав трактора — незамінного помічника в домашньому господарстві. Згодом планує відкрити свою станцію технічного обслуговування автомобілів закордонного виробництва. І не деінде, а в Гусятині, щоби власники сучасних, оснащених комп’ютерами автівок не гнали їх на діагностику аж до Києва.

Ще один активіст коледжу — Ярослав Череватий, голова студентської ради навчального закладу, майбутній бухгалтер. Зі знанням справи розповідає про можливості студентського самоврядування. На моє запитання про сферу повноважень ради, обсяг роботи і проблеми, які вона розв’язує, відповідає:

— Жодного рішення щодо студентів педрада не може ухвалити сама. Викладачі висловлюють свою позицію, ми — свою, і разом обговорюємо, як вчинити краще. У студраді є по троє представників із кожної групи, і ми працюємо, як воли — хай хлопці підтвердять. Студрада не може скласти замість студента іспити, але може посприяти в навчанні, домогтися відтермінування здавання заборгованості. Студрада виділяє матеріальну допомогу та премії за перемоги в олімпіадах і конкурсах. За призові місця на всеукраїнському рівні — тисяча гривень, на місцевих рівнях — двісті-триста. Усе це за рахунок коштів студентського самоврядування та членських внесків до профспілки. Також ми організовуємо своє дозвілля.

Цікавлюся, наскільки важко залучати ровесників до участі в культурно-масових, спортивних заходах, тобто конкурувати з гаджет-залежністю.

— Тут головне зрозуміти, до чого той чи інший студент має талант, — долучається до розмови Віталій Петелецький. — Хтось може не виділятися в навчанні, але, наприклад, добре танцювати. Викладачі вчать нас не міряти всіх однією міркою, а враховувати індивідуальні здібності кожного, бо в кожного є якийсь талант. Сьогодні достатньо промоніторити профіль студента в соцмережах, щоби зрозуміти, чим його зацікавити. Повірте, зацікавити можна всіх.

— Мені подобається, що наші викладачі передусім піклуються про те, щоби ми закінчили коледж особистостями, достойними людьми, — ставить промовисту крапку в розмові голова студради.

Про себе я відзначила, що мої співбесідники мають власні погляди і вміють їх відстоювати. Ярослав, приміром, розкритикував організацію недавнього всеукраїнського форуму, під час якого обговорювали новий Закон України «Про освіту» й особливості студентського самоврядування. Микола фахово прокоментував надлегкі, на його думку, завдання конкурсу, в якому брав участь…

Викладачі коледжу пишаються, що серед їхніх студентів багато таких, як оці хлопці. Вони надихають і ведуть за собою інших. А ще зміцнюють віру в те, що майбутнє України вже невдовзі опиниться в надійних умілих руках, керованих світлими головами.

Фото авторки

Loading...

Про автора

Лілія Костишин

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини