Вільне життя

Однобокі керувальники

Не встигаємо ми наслухатисі наших внутрішних однобоких керувальників, як уже лізут з-за границі нові. Кажне має свою думку, кажне хоче керувати на свою користь, а от нам що з тим робити? Та то ж не годен ніц толку вивести, ані писок розтулити, ані самим крока ступити!

Дивлюсі на туво колотнечу та й си згадую, як бувім малий і вчивсі рихтувати. Ну, всьо було так, як нинька в України з ляхами й мадярами. Розказала якось мені мама, як тре відбивні смажити. Наладила мнясо, молоток, дощинку, розкалатала кляр, принесла трошка муки, пояснила, що за чим робити, та й пішла десь у село. Я си фартуха причепив, такий-во гоноровий по кухні ходжу, як єндик, напишивсі — повар, нема ради. Тільки-но став до роботи, як зайшли до кухні бабця. «Шо ти тутка робиш? — гримнули з порога. — Хто ті на кухню пустив? Ану марш, мені тре фасолю помити». Посидівім я в коридорі, зачекав, закім бабця всьо си зробит, а тоди шмиг за ними і взявсі за пательню. Аж тутка зайшла сестра. «Юзьку, маєш свої пукавки — йди і бавсі, а тутка не швендяй! — нагримала. — Мені тре зупу зварити». Сиджу і знов чекаю на свій звіздний час. Врешті дочекавсі. Шугнув на кухню, скоро розігрів пательню, так-сяк обваляв у клярі й муці тоте мнясо, не відбив добре, аж тутка знов бабця сі показали. Закім мене по кухні гонили, то з одного боку відбивна згоріла. А другий бік я всмажити так і не встиг — бабця відвоювали в мене плитку, так що лишивсі я ні з чим.

Отакево нинька в нас у державі сі робит: що не прийде влада нова, то гонят її всі, кому не лінь: то угорцям щось сі не подобає, то полякам, то американцям. Так що відстояти своє нема коли за тими сварками. Добре, що встигают троха для себе накрасти і втікти за штири-пять років.

Но най їх із тими крадіжками. Я нинька буду пекти кекси. Так що тримайте рецепта.

Тре 300 грам муки, 250 грам цукру, стілько ж маргарини, штири яйци, 100 грам родзинок, чайну лижку порошку до печива, капку соли, ванільку. Маргарину збиваємо міксером, додаємо цукор і товчемо то всьо хвилин десіть. Тоді додаємо по одному яйцю, не припиняючи збивати. Далі додаємо ванільку, порошок до печива, сіль, родзинки і муку. Наладьте си формочки для випічки, змастіт смальцьом і заповніт на третину тістом. Розігрійте духовку до 180 градусів і печіт півгодини. Можна зверха помастити сметаною з цукром або розтопленою чоколядою.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини