Вільне життя

БАГАТО СВЯТ І НЕ МЕНШЕ ТРАДИЦІЙ

ЛИШЕ НЕДАВНО МИ ВІДЗНАЧАЛИ РІЗДВО ХРИСТОВЕ, А НАСТУПНІ ВИХІДНІ ЗНОВУ БУДУТЬ СВЯТКОВИМИ. ЗУСТРІЧАТИМЕМО ЩЕДРИЙ ВЕЧІР І СТАРИЙ НОВИЙ РІК, ЩО ПОЄДНАВСЯ ЗІ СВЯТОМ ОБРІЗАННЯ ГОСПОДНЬОГО ТА ДНЕМ ПАМ’ЯТІ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО.

Святкування Щедрого вечора походить від давнього, ще дохристиянського звичаю. За християнським календарем це — день преподобної Меланії. У народній традиції обидва празники об’єдналися, і вірні святкують їх разом. Зранку господині готують щедру кутю, багатий святковий стіл, а також млинці, пироги і вареники зі сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Окрім того, на Щедрий вечір наші предки водили «Маланку». Залежно від регіону дійство організовували як парубоцькі, так і дівочі гурти. Персонажі дійства були різноманітними: Дід, Коза, Циган, Турки, Козаки, Жиди. Молодь у масках висловлювала добрі побажання, веселила піснями, танцями, гумористичними сценками. Найбільш жартівливого хлопця друзі переодягали в жіночий одяг — він і був Маланкою. А от дівчата з-поміж себе наряджали найвродливішу, Маланку, наче молоду — вінком, стрічками, намистом. Ще одна з юнок перевтілювалася у Василя — одягала шапку, шаровари, жупан.

Помаланкувавши, молодь вранці йшла на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибала через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

Наступного дня, 14 січня, українці святкують кілька празників. Перше — свято на честь Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. Посівати мають право лише хлопці, пращури вважали, що саме вони приносили до хати щастя. Зерно посівальники брали в рукавицю або торбину. Спочатку йшли до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

За церковним календарем 14 січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім’я, провіщене ще архангелом Гавриїлом у день передання благої вісті Діві Марії, — Ісус.

І нарешті, 14 січня, як уже згадувалося, — перший день Нового року за старим стилем. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

У цей день люди також визначали погоду й майбутній врожай за народними прикметами. Казали: «Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір». Коли було тепло, то вважали, що літо буде дощовитим.

Підготувала А. ЗИМНЕНКО.

Фото Василя Бурми

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини