Вільне життя

Заспокійливий пляцок

Ну ви сі подивіт — підняли проїзд, теперка, жеби до міста заїхати, тре десіть раз подумати, чи воно нам тре. І аж тоди підоймати задницю від грубки. Такво вийду раз до зупинки і дивлюсі, як у базарний день автобуси напхом напхані їдут. Правда, не їдут, а повзут, бо людей всередині — як тюльки в бочці. Той мотор, бідака, аж пчихає.

А во на тижню то їден такий пчихало взагалі сі поломав. Докотивсі до зупинки, народу сі напхало, шофер двері закрив, а машина — пух. І готова. Мусіли всі вилазити назад. І питаєсі — за що ми такі гроші платимо, га? Власники тих автобусів кричат, же тариф тре підоймати, бо зарплата шоферам зросла, газ-бензина тоже, запчастини ще більше. Но як підняли проїзд, то ніц сі не поміняло. Як їздив автобус із поломаними дверми, так і їздит. Як їздив із затканим фанерою шклом, так і їздит. Невже не годен власник відкласти кілька гривнів, жеби навести поридок?

Я во раз ризикнув тої зими до міста поїхати, то казав, же більше не сяду в такий автобус. Було ще вільне місце, то я сів. Крісло, правда, таке, як колиска: колихаєшсі в нім напівлежачи. І так цілу дорогу. А дорога — їдні ями і повороти. То можете си уявити, в якім стані я виліз із тего автобуса в місті. Назад ним сі вертати сидячи було страшно, то я стояв. Правда, злапатисі не було за що — пів їдного верхного поручня не було, другий кавалок триссі на їднім болтику, а другої труби взагалі не було. То мусівім злапатисі за крісло і гойдатисі разом із ним.

Добре, же хоць вдома плитка стоїт твердо на їднім місцю. То мені вже спокійно. Почовгав во за мукою, поліз за цукром, підпалив — і можна троха сі вспокоїти за рихтованням від тої поїздки. Печемо нинька такий-во заспокійливий пляцок. Для тіста наладьте штири столових лижки меду, їдну чубату лижку поташу, шклянку цукру, три яйци, 100 грам масла, на кінчик ножа — солі, дві-три шклянки муки і жменьку чорносливу.

Збийте міксером мнягке масло з яйцями і цукром. Додайте мед, але перед тим його троха підогрійте на водяній бані, поташ, тоди муку і сіль. Я ще кориці капку даю. Тісто має вийти густе, але таке, жеби його можна було виляти у форму. Різігрійте духовку до 180 градусів і печіт півгодини, при потребі перевірте готовність сірничком. Готовий корж остудіт і розріжте на три коржі. Зладьте масу (збийте 600 мілілітрів сметани з цукром) і перемастіт. Дайте пляцкові сі настояти ніч. Зверха потім можете покрити залишками крему і прикрасити порізаним чорносливом. Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини