Захтіла сусідка си нового телефона. Мало їй того кнопочного драндулєта, же в хаті, мало і того, же в кишені носит. «Хочу, — каже, — такого, як у рекламі — жеби пальцьом тицьнув і всьо вискакувало». Поїхала до міста, купила. Приїхала і нам сі хвалит: «Пішла в магазин, тамка мене продавец водив від прилавка до прилавка, показував і розказував. Я си вибрала той-во, а потім ми пішли кредит оформляти, бо в мене зо собою стілько грошей не було. Але всьо скоро теперка сі робит. Во получу пенсію, розрахуюсі та й буду мала’м спокій». Тішитьсі жіночка тим телефоном, як золотим яйцьом. І нащо він їй сі здав… Пенсії тої — як кіт наплакав, віддавай, а потім ще й переплачуй. Я би де так робив. Мені во на халву ніц сі не лишит, ані на яйце чи масло, жеби якого простенького пляцка спекти. Який тамка телефон, та ви що!
Уже вистачит того, же за нас кредитів набрали. Во як Президент виступав, то сі хвалив, же за него нам найчастіше той ВеМеФе давав гроші. Ая, є чим сі хвалити. А віддавати їх хто буде? Мені тре буде в свого Мацька ще шість життів позичити, жеби ті доляри відробити. Тілько во сусідка той телефон, у кредит куплений, хоць у руках тримає. А ми ваших мільярдів в очі не виділи! Ніцно всьо росте — то газ, то світло, то пенсійний вік, то якийсь там страховий стаж, то ще яка біда. А зарплату людові циркнули, та й по всьому.
Ех, не солодко при такім розкладі. То хоць си підсолодимо їдлом. Нинька рихтуємо чеченську халву.
Для неї тре штири яйци, 400 грам муки, трошка води, штири столових лижки цукру, штири — меду і кулачок горіхів подрібнених.
З муки, яєц, води і цукру замісіт густе тісто. Тоди розкачайте його на тоненький пласт і поріжте на тоненькі смужки, так, як домашне тісто для росолу. Далі возьміт глибоку пательню, вляйте майже до половини олії, кидайте туда порціями тісто і смажте до золотистого кольору до двох хвилин. Готове тісто перекладайте в миску. Жеби олія з такої локшини не капала, то можна використовувати паперові рушники, вони втягнут зайвий жир. Як скінчите теє діло, ще тепле тісто вимішайте з медом (як любите, жеби було дуже солодко, то дайте меду більше лижок). Втрамбуйте в мисці. Дайте халві сі настояти ніч, а вже на другий день викладіт її на тарілку, зверха прикрасьте горішками.
Така хвалва може сі зберігати два тижні, і ніц їй не буде. Так що пробуйте і — смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича