«Варенички мої в сметані», — співав колись Поплавський. Я бараболяні більше з кислим молоком люблю, бо нинька сметана для моєї пенсії — то дороге задоволення. А так купив трилітровий слоїк молока, лишив тих пару грам сметани на якийсь пляцок, а кефіру пий, скільки влізе.
Добре, хто корову тримає, то може троха сі розігнати. Правда, і тутка є заковика — наші люди якщо й тримают худобу, то мусят молоко продавати і всьо, що з того молока натягнут, бо тре якусь копійку втовкти.
От, то Поплавський більше в сметані вареники любив. А я часто роблю вареники з вишнями-черешнями, то до них тре меду. Або в бідному випадку — цукру. Так що замість «варенички мої в сметані» будут «варенички мої у меді».
Раз на рік купити літру меду тре обов’язково. То значно ліпше, ніж ті гроші викидати на порошки. Від них печінка такі пісні заводит, же на ліжку не влежиш. А від меду — хоць би що. І організму добре, і полярошу. Я во раз пішов до аптеки купити троха того «добра», то лишив майже всю пенсію. А ви знаєте, скілько літрів можна придбати на ті гроші? Так що я, як-то позволит здоровля, ліпше перейду на мед. Принаймні дохтор не буде мені всякі вітамінні пілюльки виписувати. Бо йому тілько дай повід — не відчепитьсі. То гемоглобін не такий, то імунітет заслабкий, то кров зарідка або загуста, то ще якась біда. Кілько того життя, щоби його на аптеки тратити. Піду-но я наліплю вареників з вишень. Заправлю медом і буду вітамінами запасатисі природним способом, а не таблєтковим.
Правда, тісто в нас для вареників буде бараболяне. Роблю його такво.
Беру півкіля бараболь, 200 грам муки, 30 грам манки, 120 грам масла, дві яйци, шклянку вишень без кісточок (маєте морожені чи консервовані — витягуйте), 100 грам цукру, дрібку соли і 100 грам панірувальних сухарів.
Бараболю чистимо, варимо і мнемо на пюре. Додаємо 30 грам масла, два жовтки, сіль, манку, більшу частину муки і замішуємо мнягке тісто. Накриваємо харчовою плівкою і най набухає. Через півгодини розкачуємо до товщини три-штири міліметри, горням витискаємо кружечки. На середину кажного викладаємо дві-три вишні, насипаєм пів чайної лижки цукру і дрібку муки. Краї змащуємо збитим білком і защіпаємо, як вареники.
Варимо, як звичайні вареники, шість-сім хвилин. Панірувальні сухарі присмажуємо на пательні на решті масла. Вареники потім обмачуємо в них і посипаємо зверха цукром. Хто дуже любит солодке, то може помастити медом.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича