Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України юридичні особи — платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Про це нагадали в головному управлінні ДФС у Тернопільській області.
Підпунктом «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а—г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року за номером 408 у редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15 листопада 2018 року за номером 897, передбачає заповнення в табличній частині декларації колонки 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника», де вказується річна сума податку (в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), яка розраховується, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
За наявності у власності юридичної особи — платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 300 м2 (для квартири) та/або 500 м2 (для будинку), зазначений показник визначається за формулою (для кожного об’єкта (його частки): колонка 3 «Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» х колонка 4 «Ставка податку» — колонка 6 «Сума пільги із сплати податку» (заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266) плюс 25000 гривень.
Значення колонки 7 декларації розбивається на чотири квартали та вказується в колонках 8—11. При цьому, розбиваючи річну суму рівними частинами поквартально, округлення відбувається так:
— за І, ІІ і ІІІ квартали звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;
— за останній IV квартал звітного року сума податку визначається як різниця річної суми податку та суми податку за перші три квартали.
Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області