Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України при визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1—54.3.6 пункту 54.3 статті 54, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

При поданні апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом десяти календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області