У неділю, 28 липня, християни вшановуватимуть пам’ять рівноапостольного князя Володимира Великого та відзначатимуть День хрещення Київської Русі.
Князь Київський Володимир Святославович, онук княгині Ольги, народився близько 960 року. Він був князем у Новгороді, але, побоюючись підступних задумів старшого брата — захопити всі землі руські, втік до варягів. А через два роки повернувся з дружиною і пішов війною на Київ.
Володимир у 978 році став володарем Київської держави. Він вів успішні війни із сусідами, приєднуючи нові землі. У 988 році князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі, хрестився сам із дружиною. При хрещенні він отримав ім’я Василь. А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли усі, князя люди стали звати «Великим».
Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, досі називається Хрещатиком. Святе хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька й Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого та інших міст. За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.
У храмах богослужіння здійснювалися за православним чинопослідуванням на зрозумілій народу рідній слов’янській мові, по тих книгах, які ще за століття до того були перекладені із грецької на слов’янську святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм.
Саме християнство допомогло об’єднати розрізнені племена в один народ, зміцнити дух населення і захистити державу від набігів печенігів. Саме за часи правління князя Володимира Київська Русь досягла найвищого розквіту в становленні і розвитку держави, торгівлі, будівництва та освіти. Завдяки Володимирові Великому після хрещення на Русі стали поширюватися грамотність і писемність. Підготувала А. ЗИМНЕНКО.
