Що не кажіть, але, попри всі випробування і труднощі, автокефальна помісна Православна церква України переживає нині благословенні часи. Звикає до своєї незалежності, гуртує духовенство і паству, хай поки що частково, та все ж відкриває для себе радість міжправославного спілкування. Як наймолодшу з помісних церков любов’ю і підтримкою огортає її Вселенський патріархат і особисто його Всесвятість Патріарх Варфоломій. А ще для ПЦУ багато що відбувається вперше: перші поїздки на Афон і служіння в його святинях, перші перемовини з представниками інших церков, перша участь у міжцерковних заходах, які проводить Вселенський патріархат. І перші святкування великих свят у статусі помісної церкви. Спочатку було Різдво, потім Великдень і Трійця, а цими днями — святкування чергової річниці, вже 1031-ї, Хрещення Руси-України і перший загальноцерковний Хресний хід незалежної Української православної церкви.
І вперше те святкове богослужіння відбувалося не у Володимирському соборі, як було це за часів УПЦ Київського патріархату, а на території Святої Софії, будівництво якої започаткував рівноапостольний князь Київський Володимир, хреститель Руси-України. Під стінами найдревнішого нашого храму молились, як повідомлялося, до п’яти тисяч вірян, решта возносила хвалу Господу на Софійській площі, де були виставлені великі екрани, а на них демонструвалась Божественна літургія. Ця всецерковна молитва вражала своєю величчю, одухотвореністю, світлими і радісними обличчями людей. Це передавалось навіть через телеекран. Можна уявити, що відчували люди, котрі брали в ній безпосередню участь і на яких спадала Божа благодать. Тим більше, що, як твердять церковнослужителі, під час всецерковних молитов та Божа благодать помножується в рази.
Уперше богослужіння з нагоди Дня хрещення Руси-України очолював Блаженнійший Митрополит Київський і всієї Русі Епіфаній. У ньому взяв участь голова делегації Константинопольського патріархату митрополит Галльський Еммануїл, а також делегація на чолі з митрополитом Елладської церкви — і це теж вперше. Митрополит Еммануїл зачитав послання Патріарха Варфоломія українському народові з нагоди 1031-ї річниці Хрещення Руси-України. Є в ньому такі зворушливі рядки: «З Константинопольської церкви, яка народила та відродила весь український народ і його квінтесенцію — церковну свідомість… з надзвичайною честю та радістю шлемо патріарші благословення та наші побажання всьому Божому народові та вітаємо святим цілунком Блаженнійшого Митрополита Київського та всієї України Епіфанія, ласкавого пастиря церкви України, і всіх без винятку святих архієреїв».
Опісля завершення Божественної літургії відбувся Хресний хід — перший після отримання Православною церквою України Томосу про автокефалію. Очолював його «ласкавий пастир» Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Велелюдна хода йшла від Святої Софії до пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимирові. Люди несли прапори України і плакати з назвами своїх єпархій та на підтримку Блаженнійшого Епіфанія. До Хресної ходи долучився і п’ятий президент України Петро Порошенко. Велично йшла колона ієрархів та священнослужителів, демонструючи потугу Православної церкви України. У ході взяли участь понад 50 архієреїв та півтори тисячі священників, серед яких було і чимало капеланів. Серед вірян були сім’ї з дітьми, молодь, люди літнього віку, навіть люди в інвалідних візках, а також військові. На багатьох були вишиванки як символ нашої ідентичності, нашої приналежності до народу окремішнього, самобутнього, зі своєю давньою історією і давніми національними кодами.
Біля пам’ятника князю Володимирові відбулися молебень і молитва за Україну. Але на тому свято не закінчилося. Людей запросили на молитву і в Свято-Михайлівський Золотоверхий собор, де були виставлені привезені з Константинополя великі християнські святині — частинка Древа Хреста Господнього, на якому було розіп’ято Ісуса Христа, і мощі святого апостола Андрія Первозваного, який, за церковним переданням, проповідував на Київських горах. Вони перебували під час Божественної літургії в Святій Софії і на Володимирській гірці. А ще була ікона святого князя Володимира з частинкою його мощей — з келійної церкви світлої пам’яті Блаженнійшого Володимира (Сабодана). Її приніс багаторічний помічник митрополита владика Олександр (Драбинко). Щоб у такий спосіб був присутній на всецерковній молитві Української помісної православної церкви і його вчитель та наставник, який передрікав в останні роки свого життя, що Українська церква буде автокефальною. Митрополит Олександр вірить, що душа Блаженнійшого Володимира теж витала над Святою Софією і раділа, що його мрія здійснилася.
Як зазначив під час спілкування із журналістами Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, участь у Божественній літургії в Святій Софії представників Елладської православної церкви засвідчує, що вона де-факто практично визнає автокефалію ПЦУ. Він також зазначив, що на останньому засіданні Священного синоду було ухвалено рішення про відкриття вікаріату для румуномовних громадян України, які бажають, щоб у їхніх храмах звучала їхня богослужбова мова. Зазначу, що це була умова визнання ПЦУ Румунською православною церквою. «Ми робимо багато, щоб поступово, церква за церквою визнавали наш автокефальний статус. Напевно, всі очікували, що це буде одразу, але ми бачимо, що цей процес тривалий», — зазначив Митрополит Епіфаній. Очільник ПЦУ назвав і кількість учасників Хресного ходу: близько 20 тисяч. Київська поліція нарахувала дещо менше — 15 тисяч.
А ось у Хресній ході духовенства і вірян РПЦвУ (УПЦ Московського патріархату), яка відбулася днем раніше, у суботу, 27 липня, за даними поліції, взяло участь 30 тисяч вірян. Керуючий справами цієї церкви митрополит Антоній називає цифру удесятеро більшу — 300 тисяч. Як зазначає Релігійно-інформаційна служба України, «для співробітників РПЦ завищувати кількість паломників — не нова практика. Так, 2018 року офіційний сайт РПЦвУ відрапортував про 250 тисяч вірян на святі з нагоди хрещення України-Руси, проте, за даними київської поліції, реальна цифра становила 20 тисяч осіб».
Але ці надумані цифри сповна використовують проросійські сили, аби принизити ПЦУ, що, власне, й робив безсоромно минулої неділі на телеканалі NewsOne один з одіозних його пропагандистів. Мовляв, без підтримки влади «здулася» ПЦУ, бо навіть за даними поліції, в їхній ході взяло участь 30 тисяч осіб, удвічі більше, ніж у Православній церкві України. А насправді їх було 300 тисяч, і всі побачили, що навіть після отримання ПЦУ Томосу Українська православна церква (МП) не стала меншою. Чи не для того, щоб засвідчити це, і зібрали стільки людей? Зрештою, якби їх справді було не 30 а всі 300 тисяч, це не мільйони вірних, які є і в однієї, і в іншої церкви. А потім, 300 тисяч вірних РПЦвУ на вулицях Києва якось дуже не співзвучні із тезами про «гониму» церкву. Тим більше, що було сказано: людей зібралося так багато саме тому, що цього року їм ніхто не чинив перешкод і вони вільно їхали в Київ. Зрештою, як сказав один з релігієзнавців, мірятися довжиною хресних ходів — справа невдячна, адже не від цього залежить наше спасіння.
А що ж почесний Патріарх Філарет, який уперше цього року не очолював Хресного ходу на Володимирську гірку? УПЦ КП, про відновлення якої він заявив, відзначала 1031-шу річницю Хрещення Руси-України невеликою Хресною ходою навколо Володимирського собору. Як повідомляє RISU, разом із владикою Філаретом та священниками, які його підтримують, у ній взяло участь кілька сотень вірян, переважно літніх жінок…
Галина САДОВСЬКА.
Фото з вільних джерел