Карта Поляка відома українцям ще з 2008 року. Саме 11 років тому в Польщі ухвалили відповідний закон і почали видавати цей документ. До 2019 року Карту Поляка могли отримати громадяни, які мають польське коріння і можуть це підтвердити відповідними документами. Тепер же ситуація дещо змінилась: з’явилось чимало різного роду установ, які готові зробити поляком будь-кого, хто заплатить відповідну суму.

Скільки українців отримали польське громадянство?

МВС Польщі повідомило, що впродовж 2008-2017 років польське громадянство отримали 14902 громадянина України. У 2008 році таких осіб було 579 і з кожним роком їхня кількість зростала. Упродовж 2015 року Карту Поляка отримали 2012 осіб, у 2016 році – 2096 осіб, а у 2017 році – 2415 осіб. На початок грудня цього року документи на тимчасове чи постійне проживання у Польщі отримали понад 150 тисяч громадян України.

Це тільки офіційна статистика. За даними міністра соціальної політики України Андрія Реви, наразі у Польщі проживає і працює близько 2 мільйонів трудових мігрантів з України. З них один мільйон працевлаштовані офіційно і лише 400 тисяч сплачують соціальний внесок. Справа у тому, що компанії з працевлаштування українців за кордоном оформляють їх до себе у штат, а потім «відправляють у відрядження» за кордон.

Одним із найдієвіших методів ополячення людей, які проживають на західних теренах України, є надання їм Карти Поляка. Цікаво, що цей документ не має офіційного міждержавного статусу, а отже, виключає можливість внутрішнього реагування державних органів України на ці процеси. А з іншого боку, Карта Поляка надає нашим громадянам більше можливостей для реалізації своїх інтересів на території Польщі.

Нині є чимало українців, які зацікавлені в отриманні таких документів, а з іншого боку – велика кількість легальних і нелегальних установ, які допомагають отримати громадянство сусідньої Польщі.

Як це працює?

Такі «установи» за гроші готові не лише повністю супроводжувати документи українців, а й знаходити те, чого немає. Наприклад, далеке «польське» коріння, про яке нібито не збереглося жодних документів. Також за певну суму люди, які цим займаються, можуть отримати довідку для будь-кого, що він вже давно є активним пропольським громадським діячем. На офіційному сайті Генерального консульства Республіки Польща у Львові вказано, що люди, які є активними учасниками різних польських громадських організацій щонайменше протягом трьох років, мають право отримати Карту поляка (https://lwow.msz.gov.pl/uk/informacje_konsularne/karta_polaka_ua/). Однак у нашому випадку ці терміни, м’яко кажучи, ігнорують, з чого ми можемо зробити висновок, що документи робляться «заднім числом». А що стосується оплати, яка нараховується на рахунок ГО, то вона є офіційною, але значиться «добровільними внесками», які може зробити будь-який учасник ГО.

Як цьому сприяє польське консульство?

Суттєву роль в отриманні Карти Поляка для українців відіграє Генеральне консульство РП у Львові, під юрисдикцію якого також підпадають Закарпатська та Івано-Франківська області. Ця установа активно сприяє нашим громадянам в отриманні Карти Поляка. Під час співбесід та вручення документу польські дипломати використовують залежність людей від ситуації і часто змушують кандидата на отримання документу трактувати спірні історичні питання на користь Польщі. Людей, фактично, примушують визнавати правоту офіційних органів РП у міждержавних суперечках, зрікатися своїх поглядів на героїзм окремих українських діячів, а місцями навіть вказують на меншовартість української нації. Це, фактично, є маніпуляцією свідомістю людей, втручанням у внутрішні справи України та навіть розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Приміром, один із керівників відділу «Карта Поляка» Генерального консульства Республіки Польща у Львові навчає кандидатів на співбесіді підтверджувати, що Бандера і Шухевич ніякі не герої, а Гута Пеняцька – справа рук українських націоналістів. Саме такою повинна бути думка кожного українця, який хоче отримати Карту Поляка.

Для недобросовісних «працівників» можливо все. Для них усі перешкоди стають умовностями, які можна просто обійти, якщо клієнт готовий викласти півтори тисячі євро.