Двері. Саме на них я найчастіше звертаю увагу в іншому місті (в Тернополі теж, але тут я вже зі всіма перезнайомилась).

Теребовлянські двері різноманітні — тут намішано сецеційних звивистих ліній і строгих модернізму. Мішається пофарбований не ідентифікований метал і неприкрита жовтизна латуні.

Деякі на видноті й на них одразу ж звертаєш увагу, інші вишукуєш. Одні відкриті, інші стоять, замкнені, як від татар.

В одних збережене оригінальне фацетоване скло й вони мають вигляд коштовності, інші з новим, але хай так, аби не з вибитими.

Можна було б, мабуть, зробити якісь узагальнення, поставити, так би мовити, діагноз містові за тим, які двері в ньому переважають, але навіщо. Скажу лиш те, що в Теребовлі напхом-напхано красивостей і двері – одна з них.

Анна ЗОЛОТНЮК.

Фото авторки