Відповідно до підпункту 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 розділу XII Податкового кодексу України (ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються в місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
При цьому підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками збору, зокрема: особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); діти віком до 18 років.
Підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ встановлено, що згідно з рішенням рад справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення в таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Нерезидент — це фізична особа, яка не є резидентом (підпункт «в» підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Згідно з пунктом 10.3 статті 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження збору.
Підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ визначено, що при прийнятті рішення про встановлення, зокрема, збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені статтею 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених статтею 268 ПКУ.
Під час встановлення збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (пункт 7.2 статті 7 ПКУ).
Із метою визначення осіб з інвалідністю — нерезидентів та дітей — нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками збору відповідно до підпункту 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини — нерезидента віком до 18 років, інші документи залежно від категорії.
Тобто особи з інвалідністю — нерезиденти та діти — нерезиденти віком до 18 років не є платниками збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області