Підпунктом 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що відповідальне зберігання — це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до пункту 1 статті 936 Цивільного кодексу України (ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності.

Згідно з пунктом 1 статті 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (пункт 1 статті 937 ЦКУ).

При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (пункт 1 статті 944 ЦКУ).

Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контрольні органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року за номером 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до пункту 8.4 розділу VIIІ згаданого порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20ОПП подається протягом десяти робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контрольного органу за основним місцем обліку платника податків.

Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір, згідно з яким однин суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за формою №20-ОПП подається за такими правилами:

— суб’єкт господарювання — поклажодавець у повідомленні за формою №20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця — лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт — «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка — «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись пунктом 8.5 розділу VIIІ згаданого порядку за номером 1588;

— суб’єкт господарювання — зберігач надає у повідомленні за формою №20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області