Відповідно до першого і третього абзаців пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

У разі подання платником податку до контрольного органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контрольним органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контрольного органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року за номером 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року за номером 9).

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Пунктом 49.11 статті 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контрольного органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, контрольний орган зобов’язаний надати йому письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин відмови.

Водночас згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контрольного органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контрольного органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, не є підставою для відмови в прийнятті декларації неподання платником плати за землю разом із декларацією за звітний період (у тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до декларації, який є її невід’ємною частиною.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області