Чи можна пити воду з криниць?

Чи можна пити воду з криниць?

Джерельна кринична вода — чиста, свіжа, завжди прохолодна. За старих часів існувало повір’я: напившись її, людина здатна почерпнути силу самої землі. Проте джерельна вода, оспівана в музиці та літературі, в реальності далеко не завжди виявляється кришталево чистою.

З різних причин у водойму проникають забруднення, присутність яких видає неприємний запах, змінені колір і смак. А якщо у такій воді перевищено норму нітратів, то вживати її небезпечно для здоров’я. Чи можна пити воду з криниць, — розповідає Лідія Йосипівна Блажкевич — лікарка з комунальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень державної установи «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

«Вороги» якості

«Ворогів» у чистої колодязної води безліч. «Це і стічні води, що просочилися в ґрунт, і різні хімікати, що використовують у сільському господарстві, й весняний паводок, який може затопити колодязь, — пояснює Лідія Йосипівна. — На якості води позначається і плин часу. Поступово всередину криниці потрапляє різне дрібне сміття, комахи, листя, пил, бруд тощо. Дно і стіни замулюються, заростають водоростями, які стають джерелами бактерій і виділення токсичних речовин».

Поряд із цим головним чинником забруднення води, за словами лікарки, може стати недотримання санітарно-технічних вимог та відстаней санітарних розривів від потенційних джерел забруднення при будівництві та облаштуванні колодязів. А тому треба вибирати правильне місце розміщення криниць.

«Перш за все, потрібно звернути увагу на місце розташування колодязя, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 метрів від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту, — зауважує Лідія Блажкевич. — Стінки криниць повинні бути щільними, без тріщин. Рекомендована висота колодязя над землею — не менше 0,8 метра, а дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20‒30 сантиметрів. Територію навколо шахтного колодязя потрібно утримувати в чистоті».

Кринична вода повинна бути прозорою, без запаху, смаку й кольору. Якщо хоча б один критерій не відповідає нормі, терміново потрібно братися до очищення (санацію) колодязя. Очищати його варто не рідше одного разу на два роки. Якщо ж криниця тривалий час не використовується, то щороку. При цьому воду з колодязя брати не можна, особливо якщо вона призначена для пиття.

Нітрати та небезпека

Активне використання в сільському господарстві мінеральних добрив призводить до підвищення вмісту нітратів у ґрунтах, водах і рослинах. Встановлено, що з водою та овочами до організму людини потрапляє від 75 до 90% від загальної кількості нітратів, що може мати негативні наслідки для здоров’я.

«З підвищеним вмістом нітратів у питній воді пов’язане таке захворювання, як водно-нітратна метгемоглобінемія, — каже Лідія Блажкевич. — До групи підвищеного ризику передусім належать діти віком до року на штучному вигодовуванні, оскільки для приготування суміші для них може використовуватися вода з високою концентрацією нітратів. Також до цієї групи можна віднести осіб похилого віку, які чутливі до нітратів, хворих на анемію, людей із захворюваннями дихальної, серцево-судинної систем».

Експертка наголошує, що вода з підвищеним вмістом нітратів на вигляд чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком. І кип’ятіння такої води не зменшує, а навпаки — збільшує її токсичність на 39‒86%.

Тож для запобігання негативного впливу нітратів на здоров’я та з метою профілактики виникнення отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, фахівці рекомендують:

— не вживати для потреб харчування питну воду із колодязів (криниць, свердловин тощо), в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (не більше 50,0 мг/ дм3), а також не використовувати її для приготування сумішей у дитячому харчуванні (до нормалізації лабораторних показників);

— використовувати для споживання воду із альтернативного джерела водопостачання лише гарантованої якості, а для харчування дітей віком до трьох років бутильовану воду, що відповідає вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

— ліквідувати джерела забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, мінеральні добрива, надвірні туалети тощо), що на відстані менше 20 м від криниці;

— у жодному разі не використовувати для приготування дитячих сумішей колодязну воду, якщо не впевнені в її якості;

Експертка зазначає, що забруднену нітратами воду можна використовувати лише для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо.

Хто-хто у колодязі живе?

Обласний центр контролю та профілактики хвороб проводить моніторинг індивідуальних колодязів у дворах, де проживають вагітні на останньому триместрі та діти до трьох років. Як розповіла Лідія Блажкевич, у 2021 році фахівці установи відібрали та дослідили за санітарно-хімічними показниками 331 взірець питної води. Відхилення за вмістом нітратів виявлено у 54 (16,3%) пробах.

У 2022 році відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 13 взірців питної води, із яких відхилення за вмістом нітратів виявлено у трьох (23,1%) пробах.

«Найбільший відсоток невідповідностей за вмістом нітратів встановлено у Заліщицькому — 68,8%, Підволочиському — 70,0%, Теребовлянському — 22,9%, Борщівському — 28,6%, Тернопільському — 13,0% районах, — додала лікарка. — Про кожен випадок виявлення невідповідностей якості питної води були проінформовані органи місцевого самоврядування, медичної служби та безпосередньо власники джерел з наданням відповідних рекомендацій».

Лідія Блажкевич розповіла, що кожен може перевірити якість води, яку вживає. Для цього потрібно звернутися в ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за адресою:  м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13 або до його територіальних відокремлених структурних підрозділів.

Лабораторний аналіз води за санітарно-хімічними показниками (запах, каламутність, кольоровість, смак  та присмак, рH, залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, хлориди, амоній, нітрати, нітрити, сухий залишок) вартує  477,35 гривень, а за санітарно-мікробіологічними (загальне мікробне число в 1 см3, загальні коліформи в 100 см3, Esherichia coli в 100 см3, ентерококи в 100 см3, патогенні ентеробактерії в 1 дм3 — 317,14 гривень. Вартість дослідження одного зразка питної води на вміст нітратів — 74,04 гривень. 

Контактний телефон відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень — (0352)25-24-15.

Світлана ШЕВЧУК.