Документи на підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу з метою визначення вартості для розрахунку інвестиційного прибутку

Документи на підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу з метою визначення вартості для розрахунку інвестиційного прибутку

Відповідно до підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів при ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій із цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, окрім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється пунктом 170.2 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4—170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПКУ (крім операцій із деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Пунктом 176.1 статті 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

На вимогу контрольного органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Статтею 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року за номером 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено статтею 9 Закону за номером 996.

Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року за номером 163.

Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.

Водночас фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію у встановленому порядку.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області