Кременецька міська громада — одна з найбільших на території Тернопільської області. До її складу, окрім самого міста Кременця, входять іще 43 навколишні села. Це, фактично, територія майже цілого району. Закономірно, що управління такою громадою вимагає великої відповідальності, концентрації часу й зусиль, пошуку якихось комплексних рішень і нестандартних підходів. Про все це, а також про ідеї, плани й перспективи розвитку громади поспілкувалися з Андрієм Миколайовичем Смаглюком, який із 26 листопада 2020 року обіймає посаду голови Кременецької міської ради.
Реформа децентралізації: добре це чи погано?
Як уже йшлося, Кременецька громада є досить великою, що позначається на якихось адміністративних, організаційних, фінансових моментах. В процесі формування її до міської ради Кременця доєдналися іще 16 сільських рад. Водночас у кожній із цих рад був сільський голова. А ще ж були голова районної ради і голова райдержадміністрації, цілий апарат із відповідними повноваженнями. Натомість тепер усе доводиться вирішувати у міськраді.
Що характерно, Андрій Смаглюк має доволі значний досвід керівної діяльності: упродовж 2013—2015 років був головою районної ради, тривалий час працював директором п’ятої міської школи — однієї з найбільших у Кременці. Але якщо порівняти з тим обсягом роботи й відповідальності, з яким довелося зіткнутися як керівнику Кременецької територіальної громади, то тепер це — на декілька порядків більший масштаб. Звісно, як відзначає кременецький мер, є старости на місцях, є хороша команда фахівців, але багато важливих рішень все одно доводиться ухвалювати самостійно, опираючись на власний досвід і компетенції.
Втім, позитивні зрушення є, і чимало. Насамперед, Кременецька громада розвивається, з’являється комплексне бачення перспективи, розуміння пріоритетів.
Торік ми прийняли Стратегію розвитку громади, ухвалили перспективний план. Є також і операційний план, від якого відштовхуємося в поточній роботі. Завершуємо роботу над створенням Інтерактивної інвестиційної карти Кременецької громади. Це дуже цікавий проєкт, ми втілюємо його разом із Кременецьким центром підтримки бізнесу та розвитку громад у рамках програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» і за підтримки міжнародної благодійної організації «Фонд Східна Європа, — відзначає Андрій Смаглюк.
Борги і дороги
За словами Андрія Миколайовича, першою серйозною проблемою, з якою довелося зіткнутися, коли утворилася громада, стали борги. Їх накопичили колишні сільські ради в найрізноманітніших сферах: зокрема, дуже великі борги були в медицині, освіті. Проблему довелося якось розв’язувати, проводили вимушені заходи з оптимізації. На жаль, бували випадки, що місцеве населення і дороги перекривало, протестуючи проти закриття шкіл, наприклад.
Не хочеться цього робити, хочеться, щоб усі школи працювали, щоб села жили. Але коли в класі двоє-троє дітей, це просто нерентабельно, громада не здатна впоратися з такими видатками, — пояснює Андрій Миколайович, який і сам є вчителем за фахом.
Фінансова ситуація, що склалася, вимагала максимальної мобілізації зусиль та ресурсів, і її було проведено. В результаті наполегливої роботи на 2021 рік Кременецька громада вийшла без боргів. Звісно, залишаються іще проблеми і у сфері медичного обслуговування населення, і в освіті. Але варто відзначити, що на тепер громада вже має певний фінансовий ресурс, приділяється увага певним соціальним питанням, благоустрою громади, поліпшенню якості життя мешканців.
— Намагаємося допомогти всім нашим людям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Залучили до цього і старост, і місцевих депутатів. У рамках цієї адресної допомоги роздали потребуючим сім’ям більше двох тисяч благодійних пакунків. Окрім того, завершуємо проєкт з облаштування вуличного освітлення в селах громади, — розповідає міський голова Кременця.
Ще одна суттєва проблема громади — велика протяжність доріг.
Ми розуміємо, що покладатися на державу у розв’язанні цієї проблеми буде неправильно — адже майже всі дороги перебувають на балансі управління капітального будівництва. Це дороги районного значення. Але ми знайшли компромісне рішення, коли нам обіцяють співфінансування у форматі 50 на 50. Щось будемо виділяти ми, щось отримаємо з державного бюджету. Нам допоможуть і фермери, і підприємці, щоб ми змогли хоча б частину доріг привести до ладу. Тепер над цим інтенсивно працюємо — після зимового сезону дороги вже традиційно перебувають у жахливому стані, багато нарікань надходить від мешканців. Ми розуміємо, що потрібно це робити, але люди повинні також розуміти, що громади не всесильні, що бюджети не бездонні, аби з них черпати ці кошти, як із колодязя, — зазначає Андрій Смаглюк.
Отож у Кременецькій громаді прийняли Програму підтримки органів самоорганізації. Це й ОСББ, і вуличні комітети.
— На попередній сесії виділили частину коштів, запрошуємо людей до співпраці. Важливо, щоб кожен ніс відповідальність за свій будинок, за свою вулицю. Спільними зусиллями можна досягти дуже багато. Я говорив людям, що це можна робити в межах співфінансування 50 на 50. Але в ці 50 відсотків від мешканців входять не лише якісь кошти, а й та праця, яку люди будуть вкладати. Безумовно, що всю виконану роботу потрібно оцінювати. Налаштовуємо наших мешканців на співпрацю з органами місцевого самоврядування, з міською радою. Якщо з’являються якісь цікаві ініціативи, ідеї, ми завжди готові допомогти з їх реалізацією», — підкреслює Андрій Миколайович.
Що із фінансами?
У минулому Кременець був великим промисловим містом. Але тепер цей потенціал значною мірою втрачено. До прикладу, тут працював потужний цукровий завод, який нині перебуває у приватній власності і простоює. Як відзначає міський голова, запустити це підприємство по-новому надзвичайно складно, немає достатньої підтримки від власників. Це прикро, адже ці ресурси могли б значно ефективніше працювати на користь громади, приносити реальні прибутки.
Утім, бюджет міста все ж поповнюється. Основне джерело — податок з доходів фізичних осіб, власні надходження (податки на землю, на нерухоме майно тощо), а також малий і середній бізнес. З великих підприємств, які функціонують на території громади — завод «Кременецьке молоко», ТОВ «Йограйтен». Останнє, до речі, запустило нову промислову лінію, і в Кременці тепер функціонує весь виробничий цикл з виготовлення міндобрив. У місті також розгортає виробництво меблів та матраців компанія «Home Essentials», що є одним зі світових лідерів у зазначеному сегменті, у виготовленні предметів інтер’єру тощо. До кінця року заплановано створити до 300 нових робочих місць.
Оскільки територія громади — досить велика, є багато земель сільськогосподарського призначення.
— Фактично, від сільськогосподарських підприємств, яких у нас чимало, теж є значна частина надходжень. Я всім їм дякую, що вони долучаються до наших проєктів, не є байдужими. Звичайно, хтось більш інтенсивно співпрацює з місцевим самоврядуванням, хтось — менш активно, але ми намагаємося знайти підхід до всіх», — зауважує мер Кременця.
Туристична галузь — у пріоритеті
Кременець — атмосферне волинське місто з красивою архітектурою, багатою історією. Отже, воно має значний туристичний потенціал, реалізація якого можлива у кількох напрямках. Зокрема, Кременецька міськрада розвиває активну співпрацю з міським ботанічним садом, який є своєрідною тутешньою візитівкою, родзинкою міста.
У цьому році, чи не вперше за весь час існування ботанічного саду, місто ухвалило програму фінансової підтримки зазначеної установи. Адже до нас приїжджають гості, туристи, і ми зазвичай радимо їм: «Підіть у ботанічний сад». А там — ніколи не відмовляють нам із жодною ініціативою, завжди ідуть назустріч. Сподіваюся, що наша програма з підтримки ботанічного саду запрацює, — каже Андрій Смаглюк.
За словами кременецького мера, якщо врахувати, що в 43 селах громади налічується понад 50 закладів освіти (разом із дошкільними), то це теж створює певні перспективи для співпраці.
— Ми заохочуємо керівництво цих навчальних закладів співпрацювати з ботанічним садом, купувати в них саджанці рослин і вирощувати їх. Це комплексне рішення, яке сприятиме і фінансовій підтримці нашого саду, і озелененню та благоустрою території навчальних закладів, — стверджує пан Андрій. — І, звісно ж, це певна виховна робота з молоддю, залучення її до озеленення території рідного населеного пункту.
Андрій Миколайович прийшов у місцеве самоврядування зі школи — і в нього відчувається дещо особливий, «педагогічний», сказати б, підхід до людей, до вирішення якихось питань.
— Наш основний принцип — намагаємося розумно використовувати наявні ресурси, гроші, щоб вони йшли за цільовим призначенням. Не можемо дозволити собі марнотратства, особливо в такий складний для країни час, — наголошує голова Кременецької громади. — Віримо, що поступово впораємося з усіма проблемами, спільними зусиллями створимо міцну, успішну спільноту, яка матиме хороше майбутнє.
Уляна ГАЛИЧ.
Фото Василя БУРМИ.