Упродовж останніх років, а то й десятиліть професійно-технічну освіту (ПТО) в Україні ані випускники, ані їхні батьки не сприймали як щось престижне. Зазвичай училище було радше запасним майданчиком, якщо не вдасться вступити до університету. До того ж побутував стереотип, що у професійно-технічні заклади вступають учні з не надто високим рівнем знань.

У Міністерстві освіти і науки взялися змінювати таке ставлення до профтехосвіти. У відомстві ще до початку пандемії почали працювати над підвищенням престижності ПТО, популяризацією робітничих професій, модернізацією навчальних закладів.

Результати і досягнення реформи професійної освіти представили 17 березня на пресбрифінгу Міністерства освіти і науки України. На заході обговорили ключові виклики і успіхи реформування, зміни у закладах професійної освіти, а також потенціал сфери у відбудові України. Крім МОН, серед спікерів заходу були керівники і педагоги закладів професійної освіти, випускники профтехів, а також представники бізнесу.

«За три роки ми побудували 265 навчально-практичних центрів за кошти державного бюджету, оновили 151 освітній стандарт під сучасні вимоги роботодавців та передали 192 профтехи з державної у комунальну власність, що становить 30% від загальної кількості, — повідомив тоді ще міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. — Ми змогли підвищити кваліфікацію понад двох тисяч педагогів у сфері цифровізації, онлайн-навчання, менеджменту, профорієнтації, а також налагодити партнерство з понад 15 міжнародними організаціями».

Серед інших досягнень — здобуття другої профтехосвіти безоплатно та підвищення стипендій.

«Нам вдалося збільшити стипендії учнів профтехів майже в 2,5 раза — до 1250 грн, що теж є вагомою мотивацією до навчання, — поділився Сергій Шкарлет. — Нині студенти профтеху можуть здобувати робітничу професію без повної загальної середньої освіти. Крім того, навчатися, підвищувати кваліфікацію, доповнювати навчання сучасним цифровим контентом можна на платформі для дистанційного навчання «Професійна освіта онлайн». Вважаю, що ПТО є, мабуть, основним осередком соціалізації ветеранів. Тому тепер у закладах ПТО можна безоплатно здобувати другу робітничу професію та навчатися незалежно від місця реєстрації. Ми розраховуємо на те, що профтехи були і залишаться в тренді».

Спеціаліст, який отримав хорошу теоретичну підготовку й уміє працювати на сучасному обладнанні, — саме це потрібно працедавцям. І без їхньої участі отримати такого випускника не вдасться. Для цього Міністерство освіти запустило принцип дуальної освіти.

«Це коли учень 70% навчального часу здобуває практичні навички, а не слухає лекції в аудиторії. На теорію відведено 30%, — пояснює генеральна директорка Директорату професійної освіти  Ірина Шумік. — Дуальна освіта — це обов’язково договірні умови між студентом, навчальним закладом і підприємством».

Руслан Сичинський, директор приватного підприємства «Меркурій», яке займається виготовленням кованих воріт, навісів, решіток у Бородянці на Київщині, активно залучає до себе на зварювальну практику студентів закладів професійної освіти.

«Я сам випускник закладу ПТО, тож знаю, наскільки важливими є саме практичні навички, а ще вважаю, що професійна освіта у нас недооцінена, — ділиться підприємець. — Із 2006 року учні ПТО стажуються на моєму підприємстві. Щороку на практику приймаю п’ять-сім осіб. Це дозволяє приділити увагу кожному, передати максимально свій досвід, навчити виготовляти якісні речі. За всі зроблені металовироби учні заробляють гроші. Для них це великий стимул, адже вони знають, за що працюють, і розуміють, які перспективи їх можуть чекати після навчання».

Що стосується самих закладів ПТО, то становище їхніх навчальних кабінетів до реформи перебувало у плачевному стані.

«На їх переоснащення виділялося замало коштів, щоб підтримувати в належному стані й відповідати вимогам сучасної освіти. Відповідно учні також поступово втрачали мотивацію до здобуття професійної освіти, вважаючи її непрестижною, — розповідає Ірина Шумік. — Наразі ми маємо 435 сучасних навчально-практичних центрів, понад 400 професій. Було підписано угоду з Європейським інвестиційним банком про виділення 58 мільйонів євро на створення Центрів профдосконалості. Йдеться про заклади нового типу, які значною мірою будуть орієнтовані на освіту дорослих, надання вищих кваліфікацій та постійний розвиток».

У рамках реформи велику увагу приділяють розвитку людей у закладах ПТО, бо, як каже Ірина Шумік, маючи добре навченого майстра, можна очікувати позитивного результату.

«На мій погляд, запорука розвитку педагога професійно-технічної освіти — у комфортних умовах праці, самоосвіті та саморозвитку, взаємозв’язку в роботі між викладачем і майстром, а також між предметами професійно-теоретичної підготовки і виробничого навчання», — переконана викладачка Київського вищого професійного училища будівництва і дизайну Наталія Малець.

За словами Ірини Шумік, для розвитку професійно-технічного напряму потрібні не тільки реформи та інвестиції, а й люди, які готові реалізувати себе в робітничих професіях. Тому для популяризації професійної освіти були організовані комунікаційні кампанії «Ми змінюємось» і «Все працює завдяки нам», у межах яких готували та поширювали інформаційні матеріали, постери, відеоролики, запускали рекламу на радіо і в соціальних мережах.

Учасники пресбрифінгу також мали можливість відвідати Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва Києва, де дізналися, як працює профтех ізсередини, поспілкувалися з дирекцією закладу, його студентами, ознайомилися з навчально-виробничим процесом та результатами реформи на практиці.

«Реформа надала можливість для вагомого розвитку, — наголосила директорка Міжрегіонального центру ювелірного мистецтва Ольга Авраменко. — Ключовими перетвореннями є зміни зовнішнього вигляду будівлі закладу, створення двох потужних навчально-практичних центрів: із професій декоративно-прикладного мистецтва та «Офісспейс» щодо вдосконалення практичної підготовки слухачів з професій сфери послуг. Модернізація освітнього середовища, матеріально-технічної бази закладу освіти спонукала до впровадження в освітній процес новітніх інформаційно-комп’ютерних технологій із застосуванням сучасного обладнання, вдосконалення змісту професійної підготовки, пошуку нових підходів до організації освітнього процесу, орієнтиром якого є реальні бізнес-запити».

«Належна професійно-технічна освіта затребувана в Україні», — переконана керівниця Директорату професійної освіти Ірина Шумік. Будь-який розвиток має багато викликів, каже вона. Тож держава продовжує шукати нові підходи та шляхи підвищення іміджу профтехосвіти, адже країна потребуватиме робочих рук після Перемоги.

Світлана ШЕВЧУК.

На фото Internews: під час пресбрифінгу в Міністерстві освіти і науки України; у Міжрегіональному центрі ювелірного мистецтва.