Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої-четвертної груп визначені пунктами 291.5 та 291.5 прим.1 статті 291 ПКУ.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 15 квітня 2014 року за номером 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зі змінами та доповненнями здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована російською федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

Частиною першою статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року за номером 1644-VIІ «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватись спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Враховуючи пряму військову агресію з боку росії Радою національної безпеки і оборони (РНБО) прийнято ряд рішень щодо персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції).

Враховуючи сказане, фізична особа-підприємець — платник єдиного податку має право здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, за умови дотримання вимог глави 1 розділу ХІV ПКУ, законів України, рішень РНБО.

При цьому громадяни України, які зареєстровані фізичними особами-підприємцями, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована російською федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області