День донора в Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні
Є вчинки, які не потребують гучних слів, але мають величезну силу. У складні для країни часи саме вони стають доказом нашої людяності — коли допомога приходить не з примусу, а з внутрішньої потреби бути поруч, підтримати, врятувати. Донорство — один із таких вчинків. Тихий, спокійний, але життєдайний.
Сьогодні Україна вже четвертий рік поспіль живе в умовах повномасштабної війни — під звуки сирен, у напрузі й постійному очікуванні. Війна щодня забирає сили, але водночас проявляє найкращі риси людей — здатність до співпереживання, солідарність й відповідальність одне за одного. Саме тому донорство крові нині має особливу цінність — як акт взаємодопомоги, як жест підтримки життя.
Потреба в донорській крові залишається надзвичайно високою. І кожна донація, кожне рішення поділитися частинкою себе — без перебільшення — може стати для когось шансом на завтра. Усвідомлюючи це, колектив Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні організовано долучився до доброї справи, провівши День донора для потреб цивільних пацієнтів і військовослужбовців Збройних сил України.
До заходу приєдналися працівники КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» ТОР, які забезпечили професійну та злагоджену організацію процесу. Як зазначила завідувачка донорського центру Віра Монастирська, подібний захід такого масштабу в області відбувся вперше — за попереднім записом здати кров зголосилися 64 особи. «Це надзвичайно вагомий результат. Одна донація — 450 мл крові. Якщо помножити цю кількість на 64, отримаємо близько 30 літрів. За кожною з цих цифр — врятовані життя.
Сьогодні ми особливо гостро відчуваємо нестачу крові для східних регіонів, для лікарень, госпіталів, передової. Її потребують військові, цивільні, діти і важкохворі пацієнти. Саме завдяки таким ініціативам ми можемо поповнювати резерви й залучати нових донорів, показуючи, що донація — це безпечно й надзвичайно важливо. Наше гасло — «Кров, яку ти здаєш сьогодні, — це чиєсь життя завтра». І це не метафора, а щоденна реальність», — наголошує пані Віра.
Процес забору крові був організований чітко та спокійно. Донори проходили реєстрацію, медичний огляд, очікували своєї черги. На кушетках — колеги, які тихо й зосереджено робили свою справу. Контейнери поступово наповнювалися, а разом із цим зростала надія для тих, хто чекає на переливання.
Серед донорів — Наталя Дяченко, лікарка-невропатологиня, голова профспілки лікарні. «Ми живемо в час, коли кров потрібна щодня. Поранені військові, діти, онкохворі — всі вони залежать від нашої готовності допомогти. Донація в нашій лікарні — винятково добровільна. Ніхто нікого не змушував. Люди самі прийшли, бо відчули внутрішню потребу. І це надзвичайно цінно», — ділиться вона.
Важливо й те, що донорську кров у подальшому розподіляють на компоненти, тож одна донація може врятувати одразу кількох пацієнтів. Хоча сама лікарня має відносно невеликі власні потреби в крові, її колектив свідомо долучився до формування загального резерву для області.
«Ми розуміємо: кров, яку сьогодні здають наші працівники, — це врятовані життя. Проведення Дня донора стало результатом злагодженої співпраці генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР Володимира Шкробота і генерального директора КНП «Тернопільський обласний центр служби крові» ТОР Василя Хомінця, який також особисто подякував колективу за активну участь», — розповідає заступниця генерального директора лікарні Надія Фарійон.
За її словами, спочатку планувалось, що до донорства долучаться щонайменше десять-двадцять осіб, однак результат перевершив усі очікування — зголосилося понад шістдесят людей. Це говорить само за себе.
«Незалежно від того, кому буде перелита ця кров — цивільному чи військовому, — вона обов’язково врятує життя. Ми пишаємося тим, що українці в цей складний час залишаються свідомими й готовими ділитися найціннішим. Навіть тут, у тилу, ми можемо змінювати реальність — своїми вчинками», — підсумовує вона.
Уляна ГАЛИЧ.
На фото Василя БУРМИ: захід розпочався активно; показники артеріального тиску перед донацією вимірюють Надії ЧЕХІВСЬКІЙ, сестрі медичній координатору; кров здає Інна РАВЛІВ, старша медична сестра поліклініки; лікар-нейрохірург, в.о. завідувача операційного відділення Олександр ЖУРАВЛЬОВ також вирішив стати донором; зліва направо: Віра МОНАСТИРСЬКА, Василь ХОМІНЕЦЬ, Володимир ШКРОБОТ, Надія ФАРІЙОН підсумовують проведення Дня донора у КНП «ТОКПНЛ» ТОР.