Іванна КАПІЙ: «Дітей потрібно вчити любити Україну»

Іванна КАПІЙ: «Дітей потрібно вчити любити Україну»

Із цією прекрасною жінкою я познайомилась років зо два тому, коли готувала публікацію про її мистецьке захоплення — вишивання, а водночас і дізналася трохи більше про професійну діяльність і непрості, але насичені будні директорки Улашківської школи мистецтв Нагірянської сільської ради Чортківського району. А тепер — завітала в гості до закладу, очолюваного Іванною Іванівною Капій — та ще й не сама, а з Василем Олександровичем Бурмою, котрий не оминув нагоди зафіксувати своєю камерою низку моментів із життя мистецької школи. А поки він знимкував, ми з пані Іванною поспілкувалися.

Улюблена робота — місце сили і акумулятор енергії

«Робота директора школи мистецтв дуже творча, дуже складна, дуже імпульсивна і мною дуже люблена. Це моє місце, моє місце сили, мій акумулятор. Цьогоріч, 15 серпня, виповнилося 25 років з того часу, як прийшла в стіни цієї школи. Звичайно, впродовж цього часу бувало всяке — і досі трапляються певні робочі непорозуміння, труднощі, бувають моменти, коли здається, що немає сил продовжувати і хочеться все покинути. Але минає день-два, відкривається друге дихання і робота триває далі», — каже Іванна Іванівна. Адже обов’язки директорки — всеохопні, і для творчості там залишається не так багато місця… Зате в кожному куточку цієї чепурної, доглянутої школи відчувається дбайлива рука її керівниці, якій у хорошому сенсі до всього є діло.

«Наша робота має свою специфіку, школа мистецтв — далеко не те саме, що загальноосвітня, це зовсім не рідні сестри — навіть не зведені сестри, — розповідає вона. — Ми маємо свої завдання і методи роботи, свої принципи. Далеко не всі діти прийдуть у мистецьку школу, — та й узагалі їх немає багато в нас. А для тих, хто є — так хочеться щось зробити, кудись їх повезти. Ось поїхали до Львова нещодавно, виступили, море емоцій, медалі, екскурсія по Львову, обід у кафе… Приїжджаємо додому, а через два дні за 250 метрів звідти падає російська ракета. У такі моменти по-новому починаєш усвідомлювати оцю відповідальність за безпеку й життя дітей і дякуєш Богу, що Він уберіг і захистив…»

«Наша мрія — школа естетичного виховання»

Відзначу, що чоловік Іванни Іванівни, Степан Володимирович Капій, 33 роки поспіль, від заснування школи мистецтв в Улашківцях, був її директором, і досі тут вчителює. А ще — пише чудові картини і час від часу дарує їх улюбленому закладу, котрий, до слова, наступного року відзначатиме 40-річний ювілей.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу IMG_9763.jpg

«Для Степана Володимировича кожен куток у нашій школі — рідний, кожна деталь, кожен цвях, добре чи погано забитий — усе це його болить, — каже моя співрозмовниця. — Наша спільна мрія — школа естетичного виховання дітей, де ми непросто навчали б їх музики чи співів, а формували цілісний і ціннісний світогляд, прищеплювали художній смак…

В Улашківській школі мистецтв — невеликий, але дружний і талановитий колектив із сімох педагогів. «Причому половина з теперішніх учителів — мої випускники, які закінчили нашу школу, потім — вищі навчальні заклади, і повернулися до нас, додому. Відчуваю відповідальність за них, намагаюся забезпечити їм хороші умови праці, — відзначає директорка навчального закладу. — Ось у нас є Володимир Васильович Ричаківський — талановитий педагог, викладач фортепіано і концертмейстер. Та для мене він — досі маленький Володя, який стояв другим праворуч у нашому хорі. А там десь недалеко стояла наша Алла (офіційно за документами і для учнів, які надзвичайно полюбили молоду вчительку — Алла Олегівна Обліжок-Свистун), а там — Марічка, а там стояла Оля, а там була Іванка… Це — наша молодь, наша зміна, котра виросла за 25 років у нас на очах».

Сьогодні в мистецькій школі — три основні напрямки роботи. «Ми маємо відділ музичного мистецтва, клас образотворчого мистецтва і клас хореографії. Звичайно, хочеться більше усього — різних занять, гуртків, активностей. Ідей не бракує, але поки що мусимо виходити з того ресурсу, який маємо», — констатує Іванна Капій.

Значною популярністю серед учнів користується хореографія (є дві групи, де загалом займаються понад 30 дітей). До речі, викладає хореографію Наталія Чертова, котра тричі на тиждень дістається в Улашківці із Пастушого, з пересадкою в Чорткові. Проте, незважаючи на труднощі та фінансові витрати, жінка все одно приїжджає, аби займатися улюбленою справою — навчати дітей. І танцювальна майстерність улашківської дітвори — справді на високому рівні. Я мала можливість пересвідчитися в цьому на власні очі — та й успішні результати підтверджують численні грамоти і нагороди.

Традиційно полюбляють учні й заняття співом, охоче беруть участь і здобувають перемоги в різних міжнародних, всеукраїнських конкурсах. Щодо музичного мистецтва, то воно все-таки вимагає трохи більше праці, навчання. А ще, звісно — потрібні музичні інструменти, які нині коштують досить дорого. Позатим в Улашківській школі діє клас бандури, сопілки, фортепіано (є звичайне і цифрове). Мають також гітару, акордеон, баян, а особливою родзинкою школи є саксофоніст. А ось викладача скрипки, на жаль, школа не може знайти — як каже Іванна Іванівна, «на весь Чортків — усього три скрипалі».

Загалом школу мистецтв в Улашківцях відвідують 76 учнів. Також на базі цього закладу цьогоріч відкрили іще дві філії в селах Нагірянці та Ягільниці — там навчаються іще 30 дітей. А на концертах, де виступають тутешні юні таланти, у залі зазвичай ніде яблуку впасти.

Колядують на підтримку ЗСУ

Звісно, основною проблемою сільської музичної школи залишаються кошти, яких традиційно бракує. Зрештою, тут намагаються заробляти щось самі — організовують благодійні виступи, у період різдвяних свят — ходять із колядою. А здобуті в такий спосіб кошти витрачають аби надати посильну допомогу нашим захисникам, долучитися до спільної справи захисту Вітчизни.

«Два роки тому за коляду ми придбали дрон для наших воїнів — так вирішили діти. А цьогоріч — передали гроші підрозділу, де служить один із захисників, батько наших учнів. Згодом, коли він був у відпустці, приходив до нас на зустріч, дякував. Дітей потрібно вчити любити Україну не словом, а ділом, і головне — власним прикладом», — наголошує педагогиня.

Цікаво, що Улашківська мистецька школа вже двічі вписала своє ім’я до Національного реєстру рекордів України. «У 2021 році я, як директорка школи мистецтв, взяла участь у встановленні рекорду із найбільшої кількості вишитих етнографічних орнаментів на карті України, — розповідає моя співрозмовниця. — А в 2024-му Нагірянська громада, включно з нашою школою, зібрали для ЗСУ найбільшу кількість монет номіналом 1 гривня — загалом сума становила 21 400 гривень. Це було кілька бочок з монетами, і вони пішли на добру справу — на підтримку нашої армії».

Покликання на все життя

Талановита й обдарована мисткиня Іванна Іванівна свого часу закінчила Київський університет культури, добре вчилася. Розповідає, що їй тоді пропонували залишитися на кафедрі. Мені пощастило почути, як співає жінка — і її вокальний талант нікого не залишить байдужим, повірте. Однак замість обрати майбутнє в столиці, повернулася в рідні краї на Чортківщину, влаштувалася тут на роботу. Чому? Все просто — бо любить це село, цих людей. А найголовніше — любить своїх учнів і рідну школу, яка стала другою домівкою.

«Друзі та знайомі недарма кажуть про нас із чоловіком: «Капії не живуть вдома, Капії живуть у школі. Додому вони ходять тільки ночувати», — усміхається Іванна Іванівна. І коли спілкуєшся з нею, розумієш — це не просто слова, а справжнє покликання, яке не минає з часом, а залишається з людиною на все її життя…

Уляна ГАЛИЧ.

На фото Василя БУРМИ : Іванна КАПІЙ проводить екскурсію улюбленою школою мистецтв у с. Улашківцях. На задньому плані — заняття класу хореографії;

зліва направо — Аріна ВАСИЛЬКОВСЬКА, Соломія ВИННИЧУК, Вікторія СЕМЕНОВА;

юна балерина Роксолана ПРУДИВУС;

хореографічний колектив «Дивоцвіт» Улашківської школи мистецтв Нагірянської сільської ради Чортківського району. Учениці старшої групи (зліва направо) Алевтина ОПИХАНА, Соломія УКРАЇНЕЦЬ, Дарина ПІДВИСОЦЬКА, Василина СКОРУК готують номер до виступу.

з першого дня відкриття школи навчає дітей, зокрема тепер Лілю ФЕДОРОВИЧ, педагог Степан Володимирович КАПІЙ;

у класі фортепіано Володимир Васильович РИЧАКІВСЬКИЙ з ученицею Анею НАВРОЦЬКОЮ;

майстерність, тонкощі вокалу передає Діані СУДІ викладачка Алла Олегівна ОБЛІЖОК-СВИСТУН;

викладачка хореографії Наталія Валеріївна ЧЕРТОВА із Зоряною ПИЛЯВСЬКОЮ;

викладачка Наталія Владиславівна ГРЕЩУК із найменшою ученицею школи Анею СОЛТИС;

педагогічно-учнівський колектив школи мистецтв у с. Улашківцях — з придбаним на заколядовані гроші дроном для ЗСУ.