А ще тим, хто любить свою професію і вміє ризикувати, готовий до змін і самовдосконалення. Тим, хто не боїться почати все з нуля. Саме так було в житті нашої землячки Світлани Янчинської, про котру в далекій Канаді сьогодні говорять як про успішну лікарку, підприємицю. Пройшовши навчання і практику, вона здобула ліцензію та право започаткувати власну...
ЯКОСЬ ПРОЧИТАЛА ЗІЗНАННЯ КОЛИШНЬОЇ РЕДАКТОРКИ ПОПУЛЯРНОГО РЕАЛІТІ-ШОУ. ЇЙ ДАЛИ ЗАВДАННЯ ЗНАЙТИ ДИТИНУ-СИРОТУ П’ЯТИ-СЕМИ РОКІВ, ХВОРУ НА ЛЕЙКЕМІЮ. ЗНАЙШЛА ХЛОПЧИКА, КОТРОГО ВИХОВУВАЛА БАБУСЯ. ВОНА ПОГОДИЛАСЯ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ШОУ З НАДІЄЮ, ЩО ВНУКОВІ ДОПОМОЖУТЬ. А В РЕДАКЦІЇ СКАЗАЛИ: «ІСТОРІЯ НЕ ДОСТАТНЬО ЖОРСТКА». ПІСЛЯ ЦЬОГО ВИПАДКУ РЕДАКТОРКА ЗВІЛЬНИЛАСЯ З РОБОТИ Й ЗАРЕКЛАСЯ ПРАЦЮВАТИ В СХОЖИХ ПРОЄКТАХ. Телевізійний...
За даними Держгеокадастру України, власники земельних паїв оформили понад 111 тисяч договорів довгострокового користування землею з правом відчуження. Це близько 600 тисяч гектарів аграрних угідь. У такий спосіб приховували фактичну купівлю-продаж земельних паїв. Першого липня 2021 року в Україні має бути запущений ринок землі. Це може спричинити соціальний конфлікт. Адже тоді земля стане значно дорожчою,...
Коли Наталя Турчин працювала у «Вільному житті плюс», з легкої репліки редакційного водія її називали «молодою Садовською». Я навіть мала намір передати їй коло питань, які висвітлюю на сторінках газети. Бо, окрім улюбленої «Калини», вона чи не єдина з молодих наших журналісток бралася писати і про політику, і на релігійну тематику.
Цю новину приніс телевізор: Господарський суд Києва стягує із художника Івана Марчука 5,5 мільйона гривень за оренду землі під музей. Перша реакція — подив. Яка оренда? Музею нема і не буде на тому місці, де планувалось. Тож навіщо Іванові Степановичу орендувати той клаптик дорогущої київської землі? Намагаюся знайти відповідь в інтернеті, але різні інформаційні джерела...
Із гуру (патріархом, аксакалом) українського сатиричного письменницького цеху, нашим земляком Євгеном Дударем ми час від часу передзвонюємось. Йому цікаво почути, що нового у рідному краї, як справи в редакції нашої газети, яку він здавна любить. Я ж просто втішаюся, що можу отак запросто йому зателефонувати, розпитати про життя-буття та й почути оте щире, суто дударівське:...
Той, хто має почуття відповідальності за написане, розуміє, як непросто писати про людину, яка стоїть на сто сходинок вище автора. Отже, писатиму не про вченого у галузі мистецтвознавства та фольклористики, педагога, доктора мистецтвознавства, професора, члена Національної спілки композиторів України, культурно-громадського діяча Олега Смоляка, а про Людину, з якою познайомився недавно, майже випадково. А подружила нас...
Наприкінці 90-х років минулого сторіччя довелось мені працювати у молодіжній газеті «Ровесник». Для мене це був час особливих відкриттів, адже була не тутешня, а із Шевченківського краю. Повсякчасні зустрічі з новими людьми розширювали мої світоглядні та пізнавальні обрії про новий для мене край — Тернопілля.
Мого відкрите вольове обличчя із золотою сережкою-тризубом у вусі — знахідка для скульптора чи художника, котрі творять образи воїна-захисника рідної землі. Його доля могла б зацікавити письменника чи сценариста: самодостатній чоловік, який успішно бізнесував, і світа побачив, у якого закохувались жінки та який жив у своє задоволення, в один момент кидає все і йде на...
Cиво-чорне небо зливалося із землею, барикади мішків з піском слугували сучасною фортецею. Він стояв на даху будівлі трансформаторної підстанції і вдивлявся в далечінь, ретельно прислухаючись до найменших звуків. Спокою не давало погане передчуття: зараз щось відбуватиметься… Із-за небокраю, звідки зазвичай виходить сонце, сповіщаючи про новий день, повільно їхали два важкі автомобілі з вимкненими фарами, шум...
