Якось мій син-другокласник прийшов додому з плачем, бо мама іншого хлопчика сварила його за те, що вдарив її синочка. Не з’ясувавши, хто з дітей має рацію, а хто ні, мама накинулася з криком на чужу дитину. Наступного дня я розповіла про це вчительці, але таке враження, що вона сама боїться тієї мами, бо ситуація повторювалася не раз і з іншими дітьми. Тепер знову до школи. Підкажіть батькам, як делікатно розв’язувати дитячі проблеми?

— Пробачте, що пхаю свого носа, але чого така гарна дівчина так гірко плаче? — запитав Олексій, подаючи незнайомці носовичка. — Може, чимось можу допомогти?

— Допомогти? Мені вже ніхто не допоможе...

— Які дивовижні сукні! Мамо, я слів не знаходжу!

Ірина та її мама стояли посеред найпрестижнішого салону весільного вбрання у центрі Тернополя. Збентеженими обличчями нагадували двох тубільців, котрі вперше потрапили в осердя великого міста.

Євгенію, як безнадійно онкохвору, з лікарні виписали додому помирати. Дочка Галя сиділа біля неї день і ніч — вона готова була позбирати на небі всі зірочки, якщо б вони могли хоч трошки продовжити вік матусі. Але з життєвого календаря Євгенії вже злітали останні листочки і зарадити тут ніхто і нічим не міг. Щодня з Криму дзвонили Ігор і Святослав, цікавилися самопочуттям неньки. Сини пересилали гроші та все наказували сестрі шукати ліки. Але гроші в цьому випадку вже нічим зарадити не могли...

До Старих Петликівців з’їхалися представники Бережанського, Бучацького, Кременецького, Тернопільського та Чортківського лісгоспів і Кременецького лісоколеджу, аби взяти участь в обласних змаганнях лісорубів, які проводяться з 1997 року. Змагання відбувалися у п’ять етапів: звалювання дерева, обробка сучків, попереднє розпилювання колоди, заміна ланцюга бензопили і крижування колоди.

Ремонтувати по одному фонтану щороку пообіцяв міський голова Тернополя Роман Заставний і дотримав слова. У п’ятницю, 27 серпня, у парку ім. Т. Шевченка відбулося відкриття третього оновленого водограю. Реконструкція його розпочалася ще у 2009-му. Однак через брак коштів завершити її вдалося лише до 470-річчя Тернополя. Оновлення водограю обійшлося КП «Тернопільводоканал» майже в півмільйона гривень.

СІЧЕНЬ. Найперспективніше заняття для вас цього тижня — планувати майбутні справи, збирати й обмірковувати інформацію, налагоджувати зв’язки. Будьте мудрими і врівноваженими у четвер, якщо доведеться стати свідком, а то й учасником суперечки. Взагалі, більше слухайте — менше говоріть.

Це трапилося в Тернополі на зарослому кущами й деревами пустирі між бавовняним комбінатом і пивзаводом. У надвечір’я, збираючи ожину, я раптом почув собачий гавкіт. Спочатку здалося, що він долинав з ближнього колючого чагарнику. На той лай я сказав якісь слова. Собака загавкав частіше і голосніше. Я збагнув, що гавкання йде із підземелля. Поряд був незакритий люком, але зарослий зверху травою, каналізаційний колодязь, у котрий і потрапив необачний пес.

На початок цьогорічного серпня на обліку в центрах зайнятості Тернопілля перебували 10220 безробітних. Серед них робітники становили 47,2%, жінки — 50,5%, молодь — 43%.

Будь-яка страва, навіть найулюбленіша, час від часу набридає. Саме тому на мить забудемо про суцільні невдачі «Ниви» як у попередньому сезоні, так і з початком цього, а поведемо розмову про приємне. Наприклад, про те, що дві наступні суботи, 4 і 11 вересня, цілком імовірно, поповнять мізерний очковий запас улюбленої команди. Яким би неконкурентоспроможним не виглядало нинішнє покоління гравців «Ниви», а в двох з одинадцяти її суперників справи, вочевидь, ще гірші.

Учетверте за останні п’ять років фінальні турніри першості чи кубка всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» серед колективів фізичної культури та футбольних клубів проведено на Тернопільщині. Чи це не визнання того, що сільський футбол у нашому краї, незважаючи на складну економічну ситуацію, продовжує розвиватися.

На День Незалежності визначився володар кубка Монастириського району. Хоч під час фінальної гри суддям і довелося робити додаткові перерви, аби її учасники в спекотний день вгамували спрагу, глядачам, як засвідчили події на районному стадіоні, «футбольна засуха» не загрожувала. Вже до перерви господарі з «Галичини» тричі «розписалися» у воротах коропецького «Опілля». Спочатку одинадцятиметровий реалізував Василь Синишин, а пізніше зусилля партнерів довершили Андрій Кохан і Тарас Сухеняк.