Шановна редакціє, хочемо описати істинну правду, яку оповідали старшого віку односельці. В 1939 році прийшли «визволителі», їх зустрічали з хлібом і квітами, а через декілька місяців вони заарештували Василя Головачука. Хлібороба забрали, бо мав 25 га землі. Він же заробив гроші в Канаді і купив поле... За що з ним влада так вчинила? Не повернувся, як і коваль Зіновій Безупчак. У 1941-му прийшли німці — забрали в Німеччину на роботу 8 людей. У 1944 р. забрали наших селян на війну.

Із тих, хто пішов тоді в радянську армію, 32 чоловіки були заарештовані і дали їм по 10 років суворого режиму. Звинувачували їх у тому, що вони (при польській окупації була організація, яка називалася «луговики») ходили селом з метровими палицями і робили усякі фізкультурні вправи. А палиці були синьо-жовті.

Пішли наші односельці в повстанську армію. І тут знайшовся зрадник, який знав, де вони переховуються. Підпільників нищили і розстрілювали. У 1945 році в селі спалено 7 хат, де перебували друзі, які виявили героїзм і не здалися ворогові: Степан Сагайдак, Максим Гладій. У 1946-1947 рр. почався голод — померло 9 чоловік. 1948 — колективізація і голодування продовжувалися. Наклали на людей позику і забирали, хто що мав. Так тяглося до смерті «вождя». В колгоспі давали по 5 копійок на трудодень і 200 грамів збіжжя. Платили державі податок: 40 кг м’яса, шкіру, вовну, 200 яєць, 250 літрів молока...

У жовтні 1947 р. і в травні 1950 р. було виселено в Красноярськ і Хабаровськ 54 родини, в тому числі й фронтовиків (Михайло Туронський і Михайло Осадчук). У 1961-му закрили церкву, відібрали в людей свободу слухати святу літургію. В 1982 р. в село приїхали із собаками і комуністичними агітаторами, щоб із церкви робити музей. І українці то були. Як піднялася рука пиляти на церквах хрести? Коли член партії Григорій Медвідь, родом з Михайлівки, відмовився, то за це його виключили з КПРС. Виходить, ця людина — справжній українець, любила свій нещасний поневолений народ. Не поступився совістю чоловік.

У 2004 році на президентських виборах — нове випробування. Були голоси за Януковича. Знову спливло кілька літ... І на виборах до Тернопільської обласної ради за кожний голос, знайшлися такі «політики», давали по 25 грн. Кажуть, що під час цьогорічних виборів платили по 80 грн. за голос за одного з кандидатів. Як же так, українці?

Усі кричали: криза, а на виборах кризи не було. Ми собі думаємо, що гроші позичив товариш Путін, бо він був радником Кучми, а тепер став радником Януковича і хоче своїми грішми задушити український народ, щоби він не мав волі. Невже минуле нас нічому не навчило? А скільки крові пролито на українській землі, скільки сліз...