Як і передбачав відповідальний секретар федерації легкої атлетики Тернопільщини Леонід Дахновський, підсумки чемпіонату України з цього виду спорту серед юніорів, який минулих п’ятниці-суботи відбувся в манежі Української академії банківської справи у Сумах, виявилися для нас значно приємнішими, ніж результати змагань дорослих під час розіграшу півтора тижня тому Кубка України в приміщеннях. У першу чергу завдяки вихованцям тренерського подружжя Михайла і Тетяни Борейків.

Зрештою, про все безпосередньо нехай розкаже Михайло Михайлович, який, щойно повернувшись додому, як і домовлялися, відразу був готовий поділитися новинами:

— Для початку не можу не згадати про те, який прекрасний легкоатлетичний манеж звели в Сумах. Про такий тернопільським представникам «королеви спорту» залишається хіба мріяти.

— Однак настрій, відчуваю, у вас чудовий…

— Завдяки нашим з Тетяною Миколаївною учням. Вже через півтори години після початку першого змагального дня студентка музичного училища імені Соломії Крушельницької Марія Павлишин, яка займається в дитячо-юнацькій спортивній школі №3, стала авторкою першої на чемпіонаті сенсації. Спеціалісти вітчизняної легкої атлетики, звісно, про неї знають. Однак аж ніяк не сподівалися, що дівчина зможе на дистанції 3000 метрів з перешкодами випередити щонайменше двох набагато титулованіших конкуренток, які вже й досвід виступів на чемпіонаті Європи мають. Ледве встиг по телефону привітати дружину, як на старт забігу на 1500 метрів вийшов Іван Стребков…

— Наскільки розумію, другокурсник національного економічного університету, коли і міг піднести вам сюрприз, то хіба неприємний. Адже, окрім перемоги, іншого результату не планували.

— Звісно, наскільки дозволяли можливості, постаралися підійти до першого в сезоні всеукраїнського старту у всеозброєнні. Іван, який нині удосконалює майстерність в обласній ШВСМ, об’єктивно сьогодні один з найсильніших в Україні у своїй віковій групі. Однак нюанси є в будь-якій справі. Скажімо, дещо забігаючи наперед, і на півторакілометрівці, і на другий день, коли розігрувалися нагороди на дистанції 3000 метрів, потрапив до першого з двох забігів. Якщо на коротшій дистанції це аж надто особливого значення не мало, бо Стребков один впорався з нормативом кандидата в майстри, то в суботу довелося переживати аж до фінішу другого забігу. Наш головний конкурент, одесит Юрій Кіщенко за 600 метрів до завершення бігу випереджав графік Івана на п’ять секунд. Та, знаючи про це, все ж не зміг повторити запропонований ним фінішний спурт. Програв трохи більше секунди.

— Три «золота» чемпіонату України для такої області, як наша, це, безперечно, вагоме досягнення.

— Однак цим тернопільські легкоатлети не обмежилися. Ще в п’ятницю після обіду порадував інший студент економічного, вихованець Тернопільської ДЮСШ «Колос» Павло Кульчицький. Підопічний заслуженого тренера України Михайла Степановича Васірука (теж нині займається у ШВСМ) виборов срібну медаль у секторі для стрибків у довжину. Хоча чемпіону Артемові Шпітьку з Броварів, який вже у першій спробі показав переможний результат (7,23 м), і програв 25 сантиметрів, боротьбу за другу позицію в інших конкурентів упевнено виграв. Причому на 6 метрів 98 сантиметрів стрибнув двічі — у другій і четвертій спробах. А Марія Павлишин, завдяки розкладу змагань, другу свою медаль у суботу знову завоювала хвилин на п’ятнадцять раніше за Івана Стребкова. Щоправда, бронзову. Втім, за подібне досягнення можемо її лише похвалити. Змагатися два дні підряд на дистанції 3000 метрів, причому в перший з них — з перешкодами, коли м’язи добре забиваються, — окрім Павлишин, наважилася лише ще одна спортсменка, яка в обох забігах на медалі не претендувала. А Марія двічі на п’єдестал зійшла. Одне слово, молодчина!

На завершення ж розповіді про юніорський чемпіонат наведу роздуми вже згаданого Леоніда Дахновського стосовно виступу тих із наших земляків, яким не пощастило завоювати нагороди. Найкраще з них виступив вихованець Євгена Кармелюка, студент національного педагогічного університету Віктор Ворко. У секторі для стрибків у висоту з результатом 195 сантиметрів показав п’ятий результат. Якби підкорив уже опановану ним раніше висоту в два метри, гарантовано втрутився б у боротьбу за медалі. Тож стимули для росту майстерності в хлопця є. Як і в двох інших майбутніх педагогів — Романа Сидоровича (60 м, тренер Євген Кармелюк) і Назарія Рибія (200 м, Михайло Борейко). До фіналів у своїх дисциплінах вони не потрапили, але результати показують усе вищі. Натомість від спринтера, студента економічного Олександра Плахова і Руслана Даньківа з педагогічного, який спеціалізується в бігу на 3000 метрів, сподівалися більшого. Скажімо, останній програв самому собі 45 секунд. Важливо, аби хлопці разом з наставниками розібралися в причинах невдач і вже найближчим часом вийшли на звичний для себе рівень.