Мабуть, лише лінивий не критикував проект нового Податкового кодексу нашої держави, який на останній сесії Верховної Ради України, навіть попри стабільну кількість багнетів, яку має провладна коаліція для прийняття потрібних їй рішень, все ж не був прийнятий, а відправлений до Кабінету міністрів на обговорення та доопрацювання.

Аби не займати площу переліком всіх зауважень, яких тільки з під-пера наших з вами народних обранців назбиралося кілька тисяч, скажу, що опоненти в першу чергу дорікають розробникам законопроекту в намаганні посилити податковий тиск. Засоби масової інформації зарясніли заголовками на кшталт «Азаровщина» повертається». Далі і Президент України Віктор Янукович публічно визнав, що проект Податкового кодексу потребує доопрацювання.

Втім, самі податківці вважають, що не все так погано. В цьому довелося переконатися, побувавши на одній з останніх традиційних «гарячих ліній» Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції. Черговий у той день начальник відділу апеляцій Володимир Медвідь, зокрема, вважає: податковий кодекс удосконалить процедуру апеляційного оскарження.

— Згідно з чинними законодавчими та нормативними актами, — роз’яснив Володимир Іванович, — діє трирівнева система адміністративного апеляційного оскарження рішень органів державної податкової служби. Спочатку в інспекції за місцем реєстрації, потім — в обласній та Державній податковій адміністрації України. Причому на весь цей період оскаржувані податкові зобов’язання залишаються неузгодженими. Тобто пеня та штрафні санкції не застосовуються навіть у випадку, коли рішення після розгляду скарги приймаються не на користь платника. Зрозуміло, ці норми статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дають їм можливість тривалий час не сплачувати до бюджету правомірно донараховані перевірками суми податків. Навіть коли достеменно відомо, що рішення буде прийнято на користь держави.

На мою думку, така тривала процедура узгодження податкових зобов’язань в адміністративному порядку, яка, до речі, існує лише в Україні, призводить до значних втрат бюджету. Через несвоєчасну сплату чи взагалі несплату податків, якщо маємо справу з банкрутством платника, та зайвих витрат на утримання спеціалістів, задіяних у розгляді скарг чи апеляцій.

— А як буде в разі прийняття Податкового кодексу?

— Його розробники вважають за доцільне з метою удосконалення процедури апеляційного оскарження та недопущення безпідставних втрат бюджету запровадити дворівневу систему. Скаргу на рішення інспекції за місцем реєстрації платник матиме право подати лише до контрольного органу регіональної податкової адміністрації. Процедура апеляційного оскарження скоротиться до сімдесяти днів. При одночасному збереженні законних прав платників на всебічний та об’єктивний розгляд скарг.

У проекті Податкового кодексу закріплено також обов’язок платника сплатити нараховане податкове зобов’язання та право податкової застави і надіслання податкових вимог незалежно від того, чи розпочата процедура апеляційного або судового оскарження. Чи, іншими словами, безкоштовної відстрочки сплати до бюджету правомірно донарахованих перевірками сум вже не буде. Одночасно з цим примусове стягнення грошового зобов’язання та нарахованої на нього пені до завершення процедури адміністративного або судового оскарження зупиняється.

Під час діалогу з телефонними додзвонювачами Володимир Іванович також нагадав своїм співбесідникам, які рішення органів державної податкової служби може оскаржити платник, чи може він подати і в які терміни повторну скаргу, який термін оскарження податкового повідомлення-рішення в разі, коли нарахована сума податкового зобов’язання збільшується саме внаслідок його адміністративного оскарження. Ще одне запитання стосувалося основних змін з адміністрування податком на додану вартість після прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 16 червня 2010 року.

— Якщо коротко, то цей закон зобов’язує платників податку на додану вартість, починаючи зі звітності за червень (з другого півріччя 2010-го), надавати разом з декларацією і копію реєстру податкових накладних в електронному вигляді. Зауважу, що електронні реєстри треба вести за допомогою програмного забезпечення, яке ДПА України розмістила на своєму сайті (http://www.sta.gov.ua/).

З червня 2010 року також зазнав змін порядок включення до рядка 23.2 декларації значення рядка 26. А саме: тільки в частині сум податку на додану вартість, сплачених постачальником у попередніх періодах, та в обов’язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (ряд. 25.1 чи 25.2).

Законом також передбачено, що з 1 липня податковий орган може скасувати реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість. У разі визнання його установчих документів судом недійсними. А також, коли в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність такої особи за її місцезнаходженням.