Уже традиційно після жнив та збору врожаю в усіх районах області частішають випадки спалювання сухої рослинності, стерні та залишків соломи. Керівники сільськогосподарських підприємств та громадяни, підпалюючи залишки соломи, стерню або бадилля, свідомо чи не свідомо ігнорують дві важливі речі. По-перше, спалювання негативно впливає на стан навколишнього природного середовища — забруднюється атмосферне повітря та з’являється пожежна загроза для прилеглих територій. При спалюванні стерні можливе пошкодження полезахисних лісових смуг чи виникнення пожеж у лісових масивах.

Крім того, спалювання призводить до руйнації грунтового покриву, зниження родючості грунту, порушення його структури, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворювальні організми, комахи, хробаки та інша живність, яка є незамінною ланкою в природному ланцюгу.

За словами начальника держекоінспекції в області Миколи Батога, щорічні підпали в одному і тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності й покіс перетворюється на плантацію грубого бур’яну.

Не можна оминути увагою інший аспект цієї проблеми. Якщо спалювання сухої рослинності та її залишків шкодить в основному здоров’ю людей, то з випалюванням стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою та природною рослинністю знищується величезна кількість найрізноманітніших об’єктів тваринного світу. За науковими даними, під одним квадратним метром землі перебуває до 20 млрд. найпростіших істот. Перелічені місця — території їхнього проживання, і суцільне їх випалювання призводить до знищення всього живого.

Тому, каже пан Микола, статтею 27 Закону України «Про рослинний світ» (збереження умов місцезростання об’єктів рослинного світу) передбачено, що випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища забороняється.

По-друге, такі дії є порушенням, і за них ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу на громадян від 170 до 340 грн., на посадових осіб — від 850 до 1190 грн. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (парки і сквери) тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680 грн. і на посадових осіб — від 1190 до 1700 грн. Також за фактом порушення вимог пожежної безпеки може бути порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу України.

У переліку причин, які спонукають порушувати законодавство, вважає М. Батіг, основне місце належить відсутності альтернативи у використанні соломи та необхідності підготувати землю до посіву озимих культур. Перш ніж починати відповідні роботи, господарники таким чином позбавляються «зайвого».

Мало хто із сільськогосподарських виробників знає про існування документа «Енергетична стратегія України на період до 2020 року та подальшу перспективу», яким передбачається значне розширення використання відновлюваних джерел енергії. Серед найбільш використовуваних — дрова та відходи деревини, солома та стебла сільськогосподарських культур, тверді побутові відходи, біогаз, який можна виробляти з гною і посліду тощо.

«Вивчаючи досвід зарубіжних та українських вчених, з впевненістю стверджуємо, що варіанти використання соломи та рослинних решток сільськогосподарських культур є, — каже начальник держекоінспекції. — Від найпростішого компостування та згодовування тваринам до застосування як органічних добрив та енергоносіїв».

Тим паче, що знайти людину, якій би подобалось дихати димом, важко... Тому і звернення громадян щодо самовільного спалювання залишків сухої рослинності в пору жнив частішають.

Держекоінспекція пропонує в разі виявлення фактів спалювання рослинності чи її залишків повідомити про це за телефоном у Тернополі: 25-95-82.