Питання, які для регіону мають надзвичайно важливе значення, розглядали на черговому засіданні колегії обласної державної адміністрації, що відбулося днями. Одне з основних — про стан та проблемні питання соціально-економічного розвитку області за перше півріччя 2010-го. Начальник головного управління економіки облдержадміністрації Володимир Гецько доповів, що в краї з’явилися ознаки макроекономічної стабілізації.

Зокрема, зафіксовано зростання обсягів промислового, сільськогосподарського виробництва. Активізувалася зовнішньоекономічна діяльність підприємств, зокрема обсяг експорту товарів за січень–травень збільшився порівняно із січнем–травнем минулого року на 31 відсоток, а імпорту — на 5,9 відсотка. Порівняно із першим півріччям 2009 року кількість зареєстрованих юридичних осіб зросла майже на 10, а підприємців — на 30 відсотків. У нас найнижчий в Україні індекс споживчих цін.

Покращується ситуація на ринку праці. Кількість зареєстрованих безробітних порівнянно з минулим роком скоротилась майже на 48 відсотків. Тут виникає резонне запитання: за рахунок чого такий «прорив»? Якби будували підприємства й створювали нові робочі місця, було б зрозуміло. Насправді позбутися значної кількості безробітних допоміг законодавець, який величезну частину людей, які мають земельні наділи, просто викреслив із цього списку, мовляв, є земля — без роботи не залишишся і на допомогу не розраховуй. То чи можна це вважати покращенням ситуації? Щось подібне маємо з показниками щодо заробітної плати, які також стали вищими. Номінальна зарплата в області за січень–травень 2010 року збільшилась порівняно із січнем–квітнем 2009-го на 2,3 відсотка й становила 1488 грн. У травні 2010-го розмір заробітної плати сягнув 1638 грн. Сталося це, очевидно, не за рахунок того, що продуктивність праці зросла, а в основному тому, що підняли мінімальну зарплатню, частину зарплатні витягнули з «тіні».

Володимир Гецько зупинився і на проблемних питаннях. Так, за перше півріччя в нас скоротилися обсяги промислового виробництва в добувній промисловості, виробництві будматеріалів, металургійному виробництві, легкій, деревообробній промисловості. На тлі загального зростання виробництва продукції тваринництва в краї скоротили виробництво молока та м’яса сільськогосподарські підприємства п’яти районів. Обсяги будівельних робіт, виконаних підприємствами Тернополя, зменшились на 26,4 відсотка. Спад відбувся за всіма видами будівельної діяльності, а найбільший — у підприємствах Шумського, Зборівського та Збаразького районів. Упродовж січня-травня 2010 року збитково працювало майже 45 відсотків підприємств, які зазнали 135,8 млн. грн. збитків.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в січні-травні, як уже зазначалося, становила 1488 грн. Рівень оплати праці на Тернопіллі — найнижчий в Україні. Протягом січня-травня в умовах неповної зайнятості працювали понад 14,5 тис. осіб. Упродовж травня загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилась на 902 тис. грн. і на перше червня становила понад 14,1 млн. грн. Найбільше заборгували в Тернополі, Збаразькому, Тернопільському районах. З початку року борг з оплати праці на економічно активних підприємствах області зріс більш ніж на 40 відсотків. Рівень працевлаштування в краї залишається низьким — 17,5 відсотка, а рівень безробіття на 11 відсоткових пунктів, або 46 тис. осіб, перевищує офіційний, що вказує на масштаби тіньового ринку праці.

Зачепили на колегії питання про те, що в області працює низка підприємств під відомими торговими брендами. Вони звітують і сплачують податки до державного бюджету за місцем реєстрації в інших областях України. Голова облдержадміністрації наголосив на тому, що принаймні там повинна бути представлена якнайширше продукція, вироблена підприємствами нашого краю.

Очевидно, знаючи, що результати роботи окремих районів не прикрасили звітність, голова облдержадміністрації ще на початку роботи колегії попередив, щоб керівники районів прислухалися до критики. Попередив не дарма. Кожного з тих, у чий бік лунала критика, запросив на трибуну пояснити причини. Звичайно, не кожен голова райдержадміністрації може знати ціну сала на ринку, можливо, це йому й не потрібно. Але чому сільськогосподарські виробники в районі не прагнуть збільшувати поголів’я худоби і як посприяти, щоб ситуація змінилася на краще, як залучити інвестиції, позбутися заборгованості із заробітної плати, — повинні.

На засіданні колегії також обговорили виконання обласного бюджету за перше півріччя, як виконується регіональна програма «Протидія захворюванню на туберкульоз у Тернопільській області на період до 2011 року», про підготовку суб’єктів господарювання, галузей економіки та соціальної інфраструктури до роботи в осінньо-зимовий період 2010—2011 років, стан надходження коштів та погашення заборгованості до бюджету, Пенсійного фонду України в області. З кожного питання прийнято відповідні рішення.