Ляпи — річ весела й небезпечна, особливо для політиків. Весела тим, що можна добряче розсмішити людей і якщо не покращити їхнє життя вже сьогодні, то хоча б продовжити його на декілька хвилин. А небезпечна тим, що можна напоротися на неприємності й зіпсувати собі імідж, який так старанно ліпили перед виборами політтехнологи.

Не думайте, що тільки нинішній український Президент грішить ляпами. Щоправда, в Інтернеті вже «гуляє» підбірка «1000 і один ляп Януковича». Припускаються помилок і прем’єр, і депутати, і решта політичної еліти. І навіть завжди правильні сусіди, західні й східні.

Минулої суботи в Севастополі на байкер-шоу прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін переплутав Херсон із Херсонесом. Тепер виходить, що Україну-Русь хрестили на батьківщині кавунів, помідорів та моря. Що ж, це, як виявилося, не єдине непорозуміння з вуст очільника російського уряду. Раніше він досить оригінально відгукнувся про міжетнічну взаємодію українців та росіян: «То кровосмешение между русскими и украинцами, которое происходило на протяжении столетий, не оставляет нам никакого выбора». Таке враження, ніби народи більше нічим не займалися, як тільки «кровосмешением».

У розмові з журналістами декілька років тому російський прем’єр відгукнувся про спробу пострадянських країн змінити владу неконституційним способом: «То розовая революция, то голубую еще придумают». Добре, що помаранчеву Україну з «наколотими апельсинами» не спом’янув.

Українським авторам оригінальних ляпів можна не переживати за відшкодування моральних збитків: Чехов до суду не подасть за зміну громадянства, «Ахмєтова» теж не буде клопотати, бо що там такого страшного — одна буква. Та й за кількістю виданих на-гора перекручень українські політики поступаються закордонним. За останні півтора року в США вийшло сім книг, де зібрано близько 1,2 тисячі «перекрутів» екс-президента США Джорджа Буша-молодшого. Російські політики, щоправда, схожими обсягами не похваляться.

Проте українці можуть претендувати на книги від своїх політиків. Якщо припустити, що Джордж Буш встиг наговорити сім мішків гречаної вовни за вісім років, а наш «змолотив» цілісіньку тисячу за декілька місяців, то маємо всі шанси чекати на ініціативу видавців-сміливців.