За останні п’ять років ми забули про темники й цензуру, тиск держави через податкову систему, штрафи, закриття ЗМІ, забули про побиття, погрози й убивства журналістів. Натомість кожен бажаючий, вдихнувши на повні груди повітря, міг виголосити державній владі своє «фе», знаючи, що за це нічого не буде.

Як сказав класик, Росія характерна бездоріжжям і дурнями. А Україна, на мій погляд, — бездоріжжям і зрадниками. Зрада, підлість, неодностайність, незгідливість — це майже національні риси частини українців, якими так вміло користуються наші недруги. І так упродовж віків. Хто має вдома «Історію України» М. Грушевського 1913 року видання, нехай прочитає характеристику українцям візантійського письменника Прокопія, який жив у VI столітті.

Не подумали Янукович з Азаровим, що у наших нещасних пенсіонерів теж є почуття власної гідності. Віктор Янукович обіцяв, що коли він стане Президентом, першим його бажанням буде підвищити життя українського народу, зокрема пенсіонерів. До виборів моя пенсія була 830 гривень. Після виборів збільшилась до 870 гривень. А в червні я отримав 900 з лишком. От, думаю собі, Янукович слова на вітер не кидає. Ще коли накинуть кілька десяток, то матиму цілу 1000 гривень і вишлю йому подяку за піклування про пенсіонерів. Якби ж то так.

Ми — сім’я українців, але не з власної волі російськомовних. І вирішили висловити свою незгоду з тією політикою, яку нині проводить влада на чолі з Президентом Януковичем щодо всього українського — держави, мови, історії та й загалом українців.

На одній з політичних вистав «Велика політика» приїжджого в столицю України Євгена Кисельова зібралася група людей. Тон, звісно, задавали представники 5-ї колони. Особливо старався якийсь М. Погребінський, що косив чи то під Троцького, чи під його ідеологічних однодумців з епохи 37 року. На шоу йшлося (невідомо чого) про другу чи то офіційну, чи то державну (власне, це одне й те ж) російську мову. Ще кілька років тому на аналогічних шоу (до «епохи» Є. Кисельова) колоністами і колонізаторами, які раптово виповзли з печер на телеекрани, активно піднімався вереск про «страшну загрозу, яка насувається на Україну» — це українізацію України.

Ми звикли до того, що літератори, журналісти, водії, масажистки й представники інших професій на піку (чи навіть спаді) своєї кар’єри йдуть у політику. А повертатися назад чомусь не хочуть, навіть якщо вона викидає їх, наче баласт, за борт. Колись Андрія Шевченка (екс-журналіста) запитали, чи працюватиме він на телебаченні після закінчення терміну свого депутатства. Політик відповів, що ні.

Нині в багатьох українських магазинах не знайдете гречаних круп, а якщо вдасться на них натрапити, то цінник злякає: вартість кілограма вже сягає 16 грн. У державі дефіцит цих крупів. Через це вже найближчим часом ми вимушені будемо купувати їх у Китаї. Про це сказав директор відомого в Україні консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка. За його словами, сьогодні, окрім деяких країн СНД, масово гречку вирощують тільки в Китаї. Країна зуміла так збільшити її виробництво, що вже може забезпечувати слов’янські держави.

Геть «покатеринилися» нині ідеологи-шовіністи. Як проголошували Бандеру й Шухевича героями України, то гвалт здійнявся такий, ніби хто Росію взявся ділити. А коли почали «ініціативні» групи їздити по Україні й настирливо пропонувати воздвигати пам’ятники чи то Сталіну, чи то Катерині, було чутно тільки поодинокі протести як не політичних партій і прилеглих до них громадських організацій, то, дуже рідко, небайдужих громадян.

Допоможіть розібратися у великому асортименті біопрепаратів, які представлені сьогодні і на ринках, і в спеціалізованих магазинах. Які з них і проти чого застосовують?

Нещодавно в ДПА в області відбулася традиційна «гаряча» телефонна лінія із завідувачем сектору апеляцій Мариною Воскових. Пропонуємо читачам лише найактуальніші запитання та відповіді на них.