Вільне життя

Мітки: Калина

Жіночі історії
Непотрібна

ЯКБИ ЦІЄЇ МИТІ В ЖЕНІ ЗАПИТАЛИ, ЧОГО ЇЙ НЕ ВИСТАЧАЄ ДЛЯ ПОВНОГО ЩАСТЯ, ВОНА, НЕ ВАГАЮЧИСЬ, ВІДПОВІЛА Б, ЩО НЕМАЄ В СВІТІ ЩАСЛИВІШОЇ ВІД НЕЇ. ХОЧА СТРАЖДАНЬ І ПОНЕВІРЯНЬ, ЯКИХ ЇЙ ДОВЕЛОСЯ ЗАЗНАТИ СВОГО ЧАСУ, ВИСТАЧИЛО Б НА КІЛЬКА ДОЛЬ…

Важливо
«Не хочу бути сиротою»

«БАБУСЮ, МИЛА МОЯ, РІДНЕНЬКА, — НЕВТІШНО ПЛАКАЛО БІЛЯВЕ ДІВЧАТКО. — СКАЖИ ДИРЕКТОРОВІ, ЩО Я НЕ ХОЧУ БУТИ СИРОТОЮ. Я НЕ СИРОТА. В МЕНЕ Є ТИ, ДІДУСЬ…» ДІВЧИНКА МІЦНО ПРИГОРНУЛАСЯ ДО БАБУСІ, А ТА ЛАГІДНО ГОЛУБИЛА ВНУЧКУ.

Важливо
Тільки живи

ЇЇ ІВАНКО САМ ВИРІШИВ, ЩО ПІДЕ ВОЮВАТИ. І ГАЛИНА ЗНАЛА, ЩО НЕМАЄ СЕНСУ ПЕРЕЧИТИ СИНОВІ. ЩЕ ЗМАЛКУ ВПЕРТОГО ХЛОПЦЯ БУЛО ВАЖКО У ЧОМУСЬ ПЕРЕКОНАТИ, ТЕПЕР — І ПОГОТІВ.

Важливо
БАТЬКІВСЬКІ НАДІЇ

НІЖНІ ПРОМЕНІ ВЕСНЯНОГО СОНЕЧКА ГРАЙЛИВО ПЕРЕЛИВАЛИСЯ НА СВІТЛИХ СТІНАХ ЦЕРКВИ, НЕМОВБИ ВКРИВАЮЧИ ЇХ ЛЕГКОЮ ПОЗОЛОТОЮ. УСМІХНЕНИЙ РАНОК, УМИТИЙ ЧИСТИМИ РОСАМИ, ВРОЧИСТО ЗУСТРІЧАВ ЛЮДЕЙ НА ПОРОЗІ ХРАМУ І ЛАСКАВО ЗАПРОШУВАВ У СВЯТКОВО ПРИБРАНЕ ПРИМІЩЕННЯ. ПАРАФІЯНИ ПРОХОДИЛИ І РОЗСІДАЛИСЯ НА ЛАВАХ. СТИХА ГОМОНІЛИ МІЖ СОБОЮ, ОЧІКУЮЧИ НА МОЛОДУ ПАРУ, КОТРА ТОГО ДНЯ МАЛА ВІНЧАТИСЯ.

Важливо
ОЖИНИ З ЛЕМКІВЩИНИ

ВЕСНА ПРОСИЛАСЯ НА СВІТ — І СОФІЯ ВІДЧУВАЛА, ЯК ТРЕПЕТНО Й ТИХО ВІН ОНОВЛЮЄТЬСЯ. ЗАДИВИЛАСЬ У СИНЯВУ НЕБА, ПРИСЛУХАЛАСЯ ДО ЧИСТОГО, ВОЛОГОГО ВЕСНЯНОГО СПОКОЮ. НІ, ВОНА НЕ ПОМИЛИЛАСЯ. ОСЬ ВОНИ — РІДНІ, МИЛІ ЦЯТОЧКИ, ЩО СТАЮТЬ УСЕ БЛИЖЧИМИ І БІЛЬШИМИ. НАРЕШТІ ПОБАЧИЛА ЇХ ЗБЛИЗЬКА, ПОЧУЛА РАДІСНИЙ ПЕРЕГУК. ГУСИ-ГУСЕНЯТА ПОВЕРНУЛИСЯ ДО РІДНОГО КРАЮ! З ОЧЕЙ ВИКОТИЛАСЯ […]

Важливо
А все через гонор

Усе село обговорювало новину: додому перед Великодніми святами після десяти років заробітчанства приїхала Світлана. Не сама — з донечкою. Михайлові цю вістку принесла поштарка, тітка Марія.

Важливо
Хрестик і сердечко

Марина не спала. Подушка була мокрою від сліз, а горло саднило від ледь стримуваних ридань. Жінка вперше в житті не хотіла, щоб наставав ранок. Марина ненавиділа прийдешній день, який забере на війну її сина.

Важливо
«БЕРЕЖИ СЕБЕ, СОЛДАТИКУ», — попросив хлопчик у листі. І солдат повернувся живим…

«ДОРОГИЙ СОЛДАТИКУ! МЕНІ 9 РОКІВ. МЕНЕ ЗВАТИ ДЕНИС. РАНІШЕ Я БУВ ВЕСЕЛИМ, УСМІХНЕНИМ ХЛОПЧИКОМ. Я ДУМАВ, ЩО ВІЙНА ДЕСЬ ДАЛЕКО, АЛЕ ДЕКІЛЬКА ДНІВ ТОМУ Я ЗРОЗУМІВ, ЩО ВОНА ЗОВСІМ ПОРУЧ. ПІД ІЛОВАЙСЬКОМ ЗАГИНУВ МІЙ ТРЕНЕР РОМАН ІЛЬЯШЕНКО. Я БУВ НА ПОХОРОНІ, ТАМ БУЛИ ТИСЯЧІ ЛЮДЕЙ. БЕРЕЖИ СЕБЕ, СОЛДАТИКУ. ПАМ’ЯТАЙ, ЩО ВДОМА ТЕБЕ ТЕЖ ЧЕКАЮТЬ. ПОВЕРТАЙСЯ […]

Важливо
МАМА ЛАНА

«ХОЧУ, АБИ ТИ СТАЛА ХРЕЩЕНОЮ МАТІР’Ю МОЄЇ ДОНЕЧКИ», — ФРАЗА, ЯКУ ВИМОВИЛА ЩЕ ВАГІТНА ПОДРУГА ГАЛЯ, ДЗВЕНИТЬ У СВІТЛАНИНІЙ ПАМ’ЯТІ, НЕНАЧЕ МЕЛОДІЯ, ОСЬ УЖЕ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ РІК… ТОДІ СВІТЛАНА АЖ РОЗПЛАКАЛАСЯ ВІД РОЗЧУЛЕННЯ. І ПОСПІШИЛА ВІДМОВИТИСЯ, БО ЯКА, МОВЛЯВ, ХРЕЩЕНА, ІЗ БЕЗДІТНОЇ ЖІНКИ. ПРОТЕ ГАЛИНА, З КОТРОЮ ВОНИ ПІДТРИМУВАЛИ ТІСНІ СТОСУНКИ ЩЕ З УНІВЕРСИТЕТУ, НАПОЛЯГЛА. […]

Важливо
ШАНС НА ЖИТТЯ

СОЛОМІЯ І ВАДИМ ПОЗНАЙОМИЛИСЯ ЩЕ НА СТУДЕНТСЬКІЙ ЛАВІ. САМЕ ТОДІ Й ПОЧАЛИ ЗУСТРІЧАТИСЯ, А ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ УНІВЕРСИТЕТУ ПОБРАЛИСЯ. ЗДАВАЛОСЯ, ВОНИ НАЙЩАСЛИВІША СІМЕЙНА ПАРА У СВІТІ: ВАДИМ ЗНАЙШОВ ПРИСТОЙНУ РОБОТУ, СОЛОМІЯ ПОРЯДКУВАЛА ВДОМА (ЗАРПЛАТИ ЧОЛОВІКА ЦІЛКОМ ВИСТАЧАЛО, ЩОБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОБОХ), БАТЬКИ ПОДАРУВАЛИ МОЛОДОМУ ПОДРУЖЖЮ КВАРТИРУ, ТОЖ І З ЖИТЛОМ ПРОБЛЕМ НЕ ВИНИКЛО. ДІТЕЙ СПЕРШУ НЕ ХОТІЛИ, […]

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини