Запитання: на якій відстані від межі дачної ділянки можна садити кущі, дерева, зводити будівлі, розміщувати туалет? (Микола, м. Тернопіль).
Території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків.
Дачний будинок — це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Садовий будинок — будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.
Державними будівельними нормами — ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» — були встановлені такі відстані для зелених насаджень: від стін будинків і споруд до осі дерев — 5 м, для кущів — 1,5 м; від межі сусідньої ділянки до осі дерев — 3 м, для кущів — 1 м. Ці норми стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та мають бути збільшені для дерев з кроною більшого діаметра. Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.
Згаданий правовий акт містив науково обгрунтовані норми щодо розташування дерев до межі та стін будинків і т. п. Однак він утратив чинність із першого січня 2006 року, оскільки тепер такі питання уже не є компетенцією центральних органів влади, а віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування. Нині такі норми встановлюються в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою населеного пункту, які затверджуються місцевою радою після погодження з місцевим органом містобудування та архітектури. З 2006 р. зміст цих норм практично не змінився.
Відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м. При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок. Якщо за межею є сусідська забудова, необхідно керуватися протипожежними та санітарними нормами. Висновок про їх дотримання уповноважені робити відповідні спеціалісти.
Згідно із санітарними нормами дворові вбиральні треба розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя — за 20 м.
Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням будівельних й інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.
Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.
Власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо (стаття 103 Земельного кодексу, далі — ЗК).
У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (стаття 105 ЗК).
Спори щодо додержання громадянами правил добросусідства та стосовно меж земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні громадян і розташовані в межах населених пунктів, вирішуються органами місцевого самоврядування. В разі незгоди з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом (стаття 158 ЗК).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків і моральної шкоди (стаття 16 Цивільного кодексу).
О. ЗВАРИЧ,
юрист газети
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте