На днях до редакції надійшов лист, у якому йшлося про конфліктну ситуацію між клієнткою та мережею салонів вікон-дверей. Консультанти салону оформили замовлення, прийняли аванс, проте двері в зазначений термін так і не встановили.
«Доброго дня, редакціє газети «Вільне життя плюс». Мене звати Олена Ореховська, проживаю в Тернополі. Прошу вас висвітлити наш конфлікт із салоном вікон-дверей «Максимум», який розташований на вулиці Коцюбинського, 6.
А трапилося от що. Нещодавно ми з чоловіком вирішили придбати нові вхідні двері у квартиру, оскільки старі через погане кріплення «випускали» усе тепло на загальний коридор.
На жаль, ми натрапили на згаданий салон. Привітний хлопчина-консультант показав асортимент дверей, які можна було замовити. Обраної моделі на складі не було, тому ми погодилися почекати, проте зазначили, що двері нам необхідні якомога швидше, оскільки в квартирі троє маленьких дітей. Консультант запевнив, що з моменту замовлення до їх монтажу пройде не більше 10 днів. Замовлення ми оформили 27 листопада цього року.
Хочу зазначити, що ніякого договору ми не уклали, оскільки, як пояснив консультант, керівництво забороняє це робити, аби вберегти салон від різних неприємних ситуацій. Єдине, що ми маємо на руках, — бланк замовлення, в якому вказані загальна сума вартості дверей, аванс та п’ять пунктів-умов монтажу дверей.
Замовлення ми зробили ще в листопаді, а нині вже кінець грудня. Дверей нам так і не привезли, щодня «годують» обіцянками. Єдине, чого ми змогли від них добитися, це розписки, згідно з якою 23 грудня нам повинні були встановити двері та надати знижку в розмірі 200 гривень. Але погодьтеся, що така знижка ─ це смішно. У наш час на такі гроші навряд чи й тиждень проживеш.
При черговій розмові з консультантом ми дізналися, що для їхнього салону такий обман покупців ─ справа звична. Мало того, хлопчина зумисне пообіцяв привезти та встановити двері протягом 10 днів, обгрунтовуючи брехню тим, що в іншому випадку ми відмовилися б оформити замовлення в їхньому салоні.
Прошу газету висвітлити цю ситуацію, що, можливо, вбереже інших людей від схожих випадків».
Прийшовши у салон за вказаною в листі адресою, я зустрілася із дівчиною-консультантом, яка відмовилася дати координати керівника, проте попросила назвати контактний телефон для можливості зв’язатися зі мною. За її словами, консультанта, який оформляв замовлення, перевели в інше відділення.
Мені і справді зателефонував чоловік, відрекомендувавшись Володимиром, представником салону. На всі запитання відповідав узагальнено, не вказуючи конкретної інформації (який термін виготовлення дверей, чому консультант не заповнив прибутковий касовий ордер, чому в салоні відмовляються оформляти договори купівлі-продажу тощо). Наостанок Володимир відмовився вказати своє прізвище для офіційного підтвердження коментаря на сторінках газети.
Зазначу, що на час публікації двері Олені все ж встановили, проте на день пізніше від вказаного в розписці. Окрім того, в них немає вічка. Його пообіцяли вирізати згодом, але над дверною ручкою, бо на його звичному місці розміщений узор.
Шановні читачі, будьте уважними, завчасно ознайомлюйтесь із умовами підписання угод, перевіряйте документи щодо правильного оформлення та у випадку шахрайства повідомляйте про це правоохоронцям.
Фото Олени Ореховської та з вільних джерел
Прокоментуйте