Як тільки почалася робота щодо декомунізації нашої країни, тобто перейменування вулиць, міст чи містечок, що носять імена більшовицьких вождів, як у ряді місць виник опір місцевих чиновників. Вони під різними вигаданими приводами намагаються залишити стару назву, припасувавши до неї ім’я чи прізвище людини, що не мала до цієї назви жодного стосунку.
А тим часом у нас є дуже багато героїв, борців за незалежність України, які ціною власного життя довели свою любов до Батьківщини і заслужили, щоб їхні імена мали вулиці, площі, села і міста. Це і воїни УПА в минулому, і сучасні наші захисники – герої АТО. Соромно мало б бути тим дядям (тьотям), що, живучи в добрі і сидячи в теплі, цього не знають і не помічають. Вони стараються зберегти пам’ять про тих, хто організовував голодомори і репресії, вивозив патріотів України в сибірські концтабори.
Вважаю, необхідно обов’язково віддати шану тим, хто боровся і бореться на сході України проти підступного ворога, уможливлюючи мирне життя решті людей у державі. Вочевидь, реформи в Україні повинна робити молодь, а не плакальники за минулим. На жаль, розвелося їх багато, якщо не за віком, то за духом.
СРСР був вигідний насамперед Росії. Вона і тепер хотіла б його відновити, щоб радянськими побрехеньками маскувати свою імперську політику. Вона виступає за «єдіний народ», але російський, «єдіноє государство», але Російське, «єдіний язик», теж російський.
Тому носіїв цієї ідеології у пам’ятниках і назвах вулиць Україні абсолютно не потрібно. Адже ніякої волі і свого національного буття в колишніх радянських республіках не було, націоналізм був тільки один – російський. Про це необхідно нагадувати, бо молоді цього не знають, і серед них ще знаходяться такі, що вірять комуністичним «реформаторам».
Необхідно більше уваги на місцях приділяти воїнам, які пройшли випробування війною в зоні АТО. З одного боку, вони своїм авторитетом і досвідом подолання труднощів можуть багато допомогти усім нам, особливо, коли отримали депутатські мандати чи перебувають на відповідальних посадах. А з іншого – і керівництво, і громади мали б бути уважнішими до їхніх потреб, проблем. Адже це і кожного з нас вони захищали на лінії вогню.
Не вщухає і російська пропаганда. То на УПА нападає, то на нинішніх захисників Вітчизни. Але що поганого зробили хлопці з УПА та й сам Бандера? Вони що, організовували голодомори чи висилали людей у сибірські концтабори? Чи може гнали запорожців будувати Петербург? Чи хотіли чужу землю загарбати, як це робила і робить Росія? Наші патріоти боролися лиш за незалежність України та волю на рідній землі, захищали її від загарбників. А, може, тепер українські війська зазіхають на чужу територію? Та ні! Вони лише захищають рідну землю і свободу свого народу від чужинського чобота, не шкодуючи власного життя.
Слава нашим воїнам АТО! Слава Україні!
Петро ШМІГЕЛЬСЬКИЙ
смт Коропець
Монастириського району.
Фото з вільних джерел