Усе своє життя він будував дороги. Був здібним спеціалістом, а також чуйним керівником усіх колективів, які довелося йому очолювати впродовж життя. Розповім про свого земляка, уродженця Коропця Ярослава Василика, прекрасну і світлу людину. Скупі рядки біографії не можуть дати повний опис його життєвого шляху, але навіть і з них постає його різнобічна особистість, наповнена життєвою енергією, любов’ю до праці, — патріота свого краю, люблячого батька.
Народився Ярослав Дмитрович Василик 10 липня 1939 року в Коропці Монастириського району. Після закінчення семирічки почав працювати в Комарівській МТС токарем. Опісля відбув на службу в армію. Як авіаційний механік обслуговував літаки під час служби в Бакинському окрузі ППО.
Потім працював у Монастириському дорожньому відділі. Спочатку — механіком, через деякий час, завдяки професійним здібностям, став майстром, а відтак — виконробом, пізніше — начальником. У 1972 році Ярослав Василик закінчив Борщівський технікум механізації сільського господарства. Через кілька років за наказом керівництва Тернопільського облавтодору очолив Монастириське районне дорожнє управління. Здобув фах інженера-будівельника автомобільних доріг у Львівському політехнічному інституті.
Під умілим керівництвом пана Ярослава було побудовано шість кілометрів дороги Комарівка — Вербка, проведено реконструкцію дороги до Вістря, внаслідок чого значно скоротилася відстань до населеного пункту.
У 1989 році Ярослава Дмитровича чекало нове призначення: він очолив шляхово-будівельне управління для будівництва площадки під цементний завод неподалік від Бертників Монастириського району. Коли утворили Підгаєцький район, пана Ярослава як досвідченого майстра дорожньої галузі направили до Підгайців для організації районної дорожньої служби, яку він очолював протягом п’яти років.
Перебуваючи на керівних посадах, Ярослав Дмитрович не залишався осторонь суспільних проблем рідного селища. Він надав посильну допомогу будматеріалами і транспортом під час будівництва церкви Святого Миколая та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Коропці.
Громада неодноразова делегувала пана Ярослава як свого представника до районних органів влади — Ярослав Василик чотири рази був депутатом Монастириської районної ради. Але й нині він не стоїть осторонь громадських справ. Ярослав Дмитрович — добрий помічник і порадник для молоді. Його старший син (а пан Ярослав виховав із дружиною двох синів) подарував іменний дзвін для церкви.
Степан ГЕРАСИМІВ
смт Коропець Монастириського району.
Фото з вільних джерел