Петро два роки тому почав навчатися у виші. Як і більшість студентів, нічим особливим не вирізнявся. Жив у гуртожитку (бо був здалеку) на свою маленьку стипендію, вчився добре.
Та спокійно пройшов перший рік навчання. На наступний у групу, де навчався Петро, потрапив новенький. Він був повною протилежністю нашого персонажа — розбишака, характер ще той. Але хлопці якимось дивом потоваришували.
Новий друг Петра навчив хлопця робити ставки на спортивні результати. Спочатку молодий чоловік не надто захоплювався: ставив невеликі суми, скептично оцінював виграші. Щоправда, виграв Перо дуже рідко.
Та все змінилося, коли він виграв перший раз. Ось тоді й почалося. Петро почав ставити більші суми, мовляв, «більше поставлю — більше виграю». Всю свою стипендію витрачав на ставки. Доходило до того, що не вистачало грошей навіть на харчі. Наш герой не слухав порад друзів, які казали, щоб він закінчував. Він продовжував завжди примовляв на будь-які зауваження: «Побачимо, як ви засмієтесь, коли я на ставках виграю мільйони».
— В Україні багато букмекерських контор, які дають можливість людям пограти. Для контор це фінанси (від реклами), а для людей — ставки. Все це — ігроманія, залежність від гри, — коментує психолог, викладач ТНПУ ім. В. Гнатюка Галина Синоруб. — Залежність може бути навіть від кави, а що вже й говорити про ігровий бізнес. Якщо мова йде про футбольні ставки, то, в першу чергу, слід сказати, що у гравця є інтерес до цього виду спорту. Коли людина не контролює час, то це є гра. Коли людина втрачає відчуття часу — це вже залежність. Чому люди це роблять? Перше — брак уваги від оточення. Друге — реалізація своїх планів і дій у реальності. Третє — стимул виграти. Найбільший стимул, який нині існує, – це задоволення внутрішніх потреб самореалізації.
За словами психолога, дуже мло людей позбуваються ігрової залежності самостійно. Тож варто у таких випадках звертися до психотерапевтів. «Залежний і сам може позбавитися залежності, якщо захоче, тоді буде ефект, — пояснює Галина Синоруб. — Коли людина грає, а її силоміць затягують до психотерапевта, то результату ніякого не буде. Адже через деякий час такі люди зриваються і повертаються до ставок. Проте є випадки, коли гравці кажуть «я хочу» — тоді тягніть людину до спеціаліста і так ви її врятуєте».
За допомогою яскравих вивісок, чудово продуманих маркетингових ходів засновники цих лотерей ніби манять нас скуштувати «заборонений плід», тобто зробити ставку. Та варто лише отримати перший виграш, як з’являється бажання до нових подвигів та перемог. Головне — вчасно стримати себе і не піти на повідку своїх бажань.
Історія нашого героя має щасливий кінець. Знайшлися люди, двоє друзів і кохана дівчина, котрі майже силою зуміли переконати Петра припинити гру.
Ярослав БІЛИЙ, Іван УРМАНЕЦЬ,
студенти факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте