Подвір’я відпочинково-оздоровчого закладу зустріло нас незвичною тишею і спокоєм. Ні, діти не спали й не обідали — всі вони були в лісі. Пройшовши кільканадцять метрів слідом за старшою вихователькою Мар’яною Стойкевич углиб гущавини, ми їх побачили.
Розпашілі, захоплені — вони натхненно працювали. Кожен загін збудував свою хатинку робінзона з галуззя й саме облаштовував територію довкола неї. Головна умова — використовувати тільки природні матеріали. Цвяхи, інструменти, скотч, мотузки заборонені.
Біля однієї такої «хати з лободи» діти готували обід для робінзона: прилаштовували на мангалі з прутиків «шашлик» із грибів, на пеньку на бляшаній тарілці виклали кілька скибок сухого хліба. Поруч на патичку сушився гумовий чобіток. Схоже, ним робінзон носить воду…
— Усе це ми знайшли в лісі, нічого з хати не приносили, — каже розпашіла від роботи юна тернополянка Віта Мидзин. — Гілки ламали руками й ногами. Бачите, які подряпані?
Віта приїхала до санаторію «Барвінок», що в Манюках на Зборівщині, зі своїми товаришами з танцювального колективу «Сонечко» Тернопільського палацу культури «Березіль». Юні танцюристи часто відпочивають разом. Навіть в «Артеку» встигли побувати і за кордоном завше поєднують танці з відпочинком. Цієї табірної зміни їх у «Барвінку» дев’ятнадцятеро.
Приїхали, коли інші діти вже два тижні відпочивали. Тож надолужують згаяне. Пояснюють: ідеться про «зірочки», які загони отримують за перемогу в різних змаганнях і конкурсах. Вкінці зміни їх підраховують і визначають переможця.
— Наздоганяємо суперників швидкими темпами, бо зазвичай беремо призові місця, — розповідає Костянтин Корпан. — Нам допомагає те, що ми гарно танцюємо. На конкурсі «Барвінок» шукає таланти» зайняли перше місце.
— У кожному загоні є діти активні й такі, яких треба розбурхувати, — ділиться старша вихователька Ма–р’яна Стойкевич. — Чи вдасться це — залежить від вихователів та програми заходів. Ми щороку вносимо в неї корективи, враховуючи побажання дітей. Найбільше їм подобаються конкурси між загонами і купання в басейні.
Для Мар’яни Ігорівни це табірне літо в «Барвінку» вже третє. Вона — вчителька початкових класів у Дітківцях того ж району, любить і вміє працювати з дітьми.
Нині в «Барвінку» в рамках табірної зміни набираються сил і здоров’я 115 школярів пільгових категорій з Тернопілля. Це шість загонів. Плюс іще один із діток, котрі в санаторії покращують зір. Після процедур вони теж долучаються до табірних розваг, бо приємні емоції, радість теж лікують.
— Ми тут стільки енергії витрачаємо, що з’їдаємо все, що нам дають, — розповідає Настя Бородюх із села Бліх Зборівського району. — Найбільше любимо картоплю із салатами.
— Нас годують чотири рази й після вечері ще щось смачненьке дають із собою в кімнати, — доповнює подругу Мар’яна Стецюк з Присівців Зборівського району.
— Невже й молочні каші з’їдаєте? — запитую.
— З’їдаємо, — відповідає Мар’яна Ігорівна. — Найбільше тішимося, як дають манку. Тут вона така смачна, з варенням.
…Їдальня швидко порожніє. Діти кулями вибігають на вулицю — добудовувати помешкання робінзонів. Ось двоє хлопців везуть до лісу тачкою пеньки, а за хвилину — один другого. Регочуть, веселяться. Будуть мати що розповідати однокласникам у вересні…
На фото Василя БУРМИ: «Барвінкові» відпочивальники; обійстя «свого» робінзона облаштовують танцюристи із «Сонечка» Костянтин КОРПАН (на передньому плані), Віта МИДЗИН, Вероніка ДРУЧЕК, Дмитро ПОЛЬОВИЙ, Володя ШМИГУН; за обіднім столом Настя БОРОДЮХ та Мар’яна СТЕЦЮК.
Прокоментуйте