Cьогодні складно знайти молоду людину, яка не зареєстрована в жодній соціальній мережі. Там вирує своє життя: люди спілкуються, обмінюються думками, фотографіями, відео… Щодня все більше і більше осіб стають членами іншого, віртуального, суспільства. І вже важко уявити, як минатиме наш день без очікуваних «вподобайок», улюблених спільнот, спілкування з інтернет-друзями. Однак соціальні мережі не такі безневинні, як здається на перший погляд, вони приховують у собі значну небезпеку.
Засіб комунікації чи важіль впливу?
Численні фотографії, постійні дописи, відмітки «Мені подобається», проходження найрізноманітніших тестів — так ми проводимо час у відомих нам «Фейсбуці» чи «Вконтакті». Але чи задумувалися ви коли-небудь, що за інформацією, яку ми добровільно надаємо в соціальних мережах, слідкують і її використовують?
За допомогою наших вподобань, які ми показуємо, ставлячи відмітки «Мені подобається», думок, які висвітлюємо на сторінках у соцмережах, нами можна надзвичайно легко маніпулювати.
Сучасні технології досягли того етапу розвитку, що за їхньою допомогою можна з легкістю визначити наші політичні вподобання, релігійну приналежність чи навіть сексуальну орієнтацію та матеріальний стан. Більше того, вам не потрібно вказувати про це у своїх аккаунтах у соціальних мережах. Такі висновки робляться із кількості переглядів вами тієї чи іншої спільноти, чисельності «лайків», поширення записів на ваших сторінках.
Зовсім недавно світові стала відома нова зброя масового ураження — «Біг дата». Запитаєте, що це? Це зброя, яка не вбиває фізично, але невідворотно діє на мозок і змушує вас робити все, що заманеться її власникам. Іншими словами, кожний «крок», зроблений нами в мережі чи поза нею, залишає цифровий слід. Приватності не існує. Це реальність двадцять першого століття. І це довів 34-річний польський науковець, професор Стенфордського університету Міхал Косінський. Програма, яку він розробив, дозволяє за допомогою інформації, що ми свідомо чи несвідомо надаємо в соціальних мережах, визначити расу людини з 95-процентною імовірністю, сексуальну орієнтацію, релігію та політичні вподобання — з імовірністю вісімдесят вісім відсотків. Такі результати ще раз доводять, що інформацію користувача у всесвітній павутині можна з легкістю використовувати.
Звісно, дехто скаже, мовляв, кому потрібна наша особиста інформація. Але ви помиляєтеся. Адже, знаючи ваші смаки, явні і таємні бажання, вас можна легко скерувати в потрібне русло. Тобто біг дата дозволяє керувати усією суспільною думкою під конкретного замовника. І як результат, ви купуєте не те, що хочете, а те, що пропонуватимуть, голосуватимете не за того, за кого хочете, а за кого потрібно. Але ви про це навіть не здогадаєтеся.
Можна й не вірити в те, що добровільно надану вами інформацію використовують для керування вами, відтак вашою свідомістю й громадською думкою в цілому. Забудемо і про спецслужби, і людей, які начебто постійно слідкують за вашою діяльністю в соцмережах. Але є така проста річ, як маркетинг. І тут все очевидно. Власники соцмереж та маркетологи хочуть знати про вас абсолютно все: що ви одягаєте, що їсте, куди ходите. Знаючи, що вам подобається, їм легше «впарювати» той чи інший продукт. Соціальні мережі передають рекламодавцям дуже детальну інформацію про те, ким ви є. Відповідно, тоді вам пропонують товари, які ви захочете купити. При цьому інформація про вас поширюється без вашого на те дозволу.
Проте не тільки за допомогою соцмереж вас можуть контролювати. Електронні відбитки залишає кожен, варто лише вийти на вулицю, і камери спостереження фіксують наш кожен крок. Та й удома ми теж не сховаємося, бо наш смартфон давно «повідомляє» всесвітній мережі наше місцезнаходження завдяки геолокації.
Покоління зомбі
Але соціальні мережі загрожують не лише можливістю маніпулювання вами. Надмірне захоплення ними впливає на наше здоров’я. Так, британський вчений Арік Сигман вважає: обмеження спілкування з реальними людьми може негативно впливати на роботу імунної системи організму, гормональний баланс, функціонування артерій і процеси мислення, що в перспективі підвищує ризик появи і розвитку таких хвороб, як рак, серцево-судинні захворювання і недоумство.
Окрім того, багато людей стають повністю залежними від соціальних мереж, вони вже не можуть уявити своє життя без них. Така залежність досить схожа з наркотичною або алкогольною. Це своєрідна хвороба, яка може виникати через особистісні чи психологічні проблеми, нереалізовані бажання, а також приховані комплекси і труднощі у спілкуванні, адже у віртуальному світі набагато легше висловлюватися, створювати ідеальний образ. Особливе значення має усвідомлення власної захищеності та анонімності, чого немає в реальному світі. Як наслідок, відбувається повна заміна реальних стосунків на віртуальні. Людина абстрагується від реального життя і перебуває у власноруч створеному світі. Відтак відчувається постійна потреба у відвідуванні сторінки у соцмережі.
Епідемія самогубств
Останні дослідження канадських вчених свідчать, що з появою і розвитком соціальних мереж збільшилася кількість суїцидів. Річ у тім, що, проводячи максимум часу у вигаданому світі, людина відрікається від дійсності і вже не може адекватно реагувати на те, що відбувається в реальності. Підлітки, які проводять у соціальних мережах понад дві години на день, більш схильні до депресії, суїцидальних думок, а також інших психологічних проблем, пов’язаних з пригніченим і тривожним станом.
Суїцидальні думки на підлітків навіюють і різні спільноти в соцмережах, в яких зазвичай розміщені записи типу «Цей світ жахливий, тут робити нам нічого», «Ми діти втраченого (мертвого) покоління», «Скільки днів ти готовий ще так проіснувати?», «Ми не потрібні тут нікому» тощо. Окрім цього, в соціальних мережах створюють групи, де радять, як краще здійснити самогубство
На сторінках у дітей та підлітків часто можна побачити фотографії та записи суїцидального характеру. Тому батькам варто спостерігати за діяльністю їхніх дітей у соціальних мережах. Будь-які вірші, музика, фотографії депресивного характеру є сигналом, що вашій дитині потрібна допомога. Якщо у вас немає доступу до аккаунта дитини, звертайте увагу на її поведінку: вона часто не висипляється, виснажена, вночі сидить за комп’ютером, у телефоні, на тілі в неї можуть бути порізи, незрозумілі числа тощо. Не залишайте це поза увагою.
Злочинці не сплять
Кількість злочинів, здійснених з використанням інформації із соціальних мереж, щороку зростає. Відомо, що у Великобританії грабіжники у чотирьох із п’яти випадків, плануючи злочин, починають із вивчення потенційної жертви на її сторінці. І, думаю, так роблять не тільки в Об’єднаному Королівстві. Записи про ваше місцеперебування, дорогі покупки і справи «простеляють» шлях грабіжникам до вашої оселі. Більше того, повідомляючи своє місцезнаходження, що часто роблять у соціальній мережі Twitter, ви даєте змогу злочинцям вирахувати ваш щоденний розклад.
Не варто публікувати в соціальних мережах повний список своїх контактних даних. Номери телефонів, адреси проживання, селфі з новою банківською карткою або паспортом — подарунок для шахраїв. Такою річчю, як геолокація, користуйтеся з розумом. Часто користувачі соцмереж через необачність хизуються на своїх сторінках світлинами з відпочинку, при цьому зазначаючи місцеперебування. І ми не забуваємо написати, що «дуже хвилюємося за улюблений вазон, який нікому в цей час полити». Так, ми. не задумуючись, можемо повідомити злодіям, що вдома у нас нікого немає.
Соцмережі — це платформа для спілкування і нових знайомств. Але із цим треба бути вкрай обачним. Люди, які додаються до вас у «Друзі», але яких ви не знаєте особисто, можуть бути зловмисниками, які втираються в довіру. Тому не варто одразу ж викладати незнайомцям усю інформацію про себе. На жаль, такої помилки ми часто допускаємося, оскільки нам завжди легше розповісти про наболіле незнайомій людині, ніж комусь «зі своїх». Але в багатьох випадках це має не найкращі наслідки. Також слід насторожитися, коли новий знайомий задає питання з фінансовим підтекстом або ж починає розмову на сексуальну тему. Пам’ятайте: вашу особисту інформацію можна використати проти вас.
Соціальні мережі стрімко увірвалися в наше життя, і їхній вплив на нас неоднозначний. Стверджувати, що «Вконтакті», «Фейсбук», «Однокласники», «Твіттер» тощо — це суцільне зло, не варто. Адже у медалі є два боки. Потрібно лише знати, коли зупинитися, і не забувати, що віртуальний світ ніколи не замінить справжнього живого спілкування.
Зоряна МУРАШКА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте