УПРОДОВЖ ТОГО ЧАСУ, ВІДКОЛИ ПРОЛУНАЛИ ПЕРШІ ОБІЦЯНКИ ПРО НАДАННЯ УКРАЇНІ БЕЗВІЗУ, СЕРЕД УКРАЇНЦІВ ПОШИРИВСЯ ЖАРТ, МОВЛЯВ, ТОМУ, ХТО ОСТАННІЙ БІГТИМЕ В ЄВРОПУ З УКРАЇНИ, НА КОРДОНІ ПОТРІБНО НЕ ЗАБУТИ ВИМКНУТИ СВІТЛО. ЯК ПОКАЗАЛА ДІЙСНІСТЬ, А МИНУЛО КІЛЬКА ДНІВ З ЧАСУ ВПРОВАДЖЕННЯ БЕЗВІЗУ, НЕ ДУЖЕ Й БІЖАТЬ УКРАЇНЦІ З ДОМУ. МОЖЕ, Й РУШИЛИ Б ПРИНАЙМНІ ПОДИВИТИСЯ НА СВІТ. АЛЕ ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНІ ГРОШІ, ЯКИХ, ЯК ВІДОМО, В БІЛЬШОСТІ НЕМАЄ.
Та й умови виїзду за кордон Європа виставила непрості. По-перше, безвізовий режим не надає українцям право на проживання, працевлаштування чи навчання в країнах ЄС. Тож у таких випадках все одно доведеться отримувати спеціальну довгострокову візу. Окрім цього, перевагами безвізу зможуть скористатися лише ті українці, які оформили біометричні паспорти. Утім, громадяни, які мають чинну шенгенську візу й закордонний паспорт старого зразка, зможуть спокійно в’їжджати на територію ЄС. Без візи нас пустять до країн Євросоюзу на термін не довший від 90 днів протягом кожного 180-денного періоду. А щоб проконтролювати, чи, бува, українці не порушили правила, що стосуються кількості днів перебування, в ЄС було створено «шенгенський калькулятор». Якщо під час перебування в країні Євросоюзу з’явилася необхідність подовжити візит, необхідно буде оформити візу.
Щоб перетнути кордон, необхідний не лише біометричний паспорт громадянина України. Треба бути готовим надати прикордонним службам документи, які, зокрема, підтверджують мету візиту й намір повернутися в Україну. Наприклад, потрібно забронювати готель, мати зворотний квиток, виписку з банку про достатню кількість грошей на рахунку, поліс медичного страхування, поліс страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, якщо подорожуєте автомобілем. Треба вміти і на словах, і документами переконати прикордонника в меті поїздки, в наявних коштах — показати готівку або виписку з банківської картки. Такі вимоги діють для громадян усіх держав.
А поїхати можемо в такі країни, як Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Франція, Хорватія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Швеція і ще до чотирьох країн, що не належать до ЄС, але входять до Шенгенської зони — Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн. Не впустять нас без віз до Великобританії та Ірландії, які мають особливі умови в Шенгенській угоді. В кожної із згаданих країн власні правила щодо того, яка сума коштів необхідна закордонному туристові на день перебування там. Більшість держав вимагає від 30 до 50 євро на добу. Такі фінансові вимоги діють і для громадян усіх держав. Приміром, в Німеччині необхідно мати із собою 45 євро, у Франції — 32,5, якщо підтвердили, що маєте житло, й 120 євро, якщо його немає. «Найдорожчі» — Бельгія і Швейцарія — із собою треба мати понад 90 євро на добу. У 70 євро обійдуться Іспанія і Словенія. Найлояльніші — Польща, Естонія і Латвія — до 14 євро. Символічні 3,2 євро встановила Угорщина.
Якщо не маєте страхового полісу, то за свої травми доведеться платити із власної кишені. Стаціонарні послуги в лікарнях за кордоном коштують від 1000 євро. Мінімально за прийом лікаря треба буде заплатити кілька сотень. А один день в амбулаторії коштуватиме до 1000 євро. У разі зламаної руки викладете до двох тисяч євро. А от якщо під час катання на лижах упадете й пошкодите, приміром, ключицю — заплатите п’ять тисяч. Тож медичний поліс — страховка для ваших грошей.
А для тих, у кого немає коштів на подорожі без віз, а є нагальні потреби в споживчому кредиті, тиждень, що минув, також приніс новину. Нацбанк затвердив нові правила розрахунку банками загальної вартості кредиту для споживача, а також реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Тепер банки повинні повідомляти позичальникам розмір реальної процентної ставки, тоді як досі були випадки приховування комісійних зборів і додаткових платежів. Зазвичай ця інформація подавалася в кредитних договорах маленьким шрифтом або була незрозуміло прописана. Також банкам буде заборонено рекламувати безвідсоткові кредити чи позики, щоб не вводити людей в оману. Обіцяють, що обслуговування кредитів стане дешевшим. Так, на випадок, якщо позичальник не зміг вчасно заплатити за кредитом, закон встановлює чітку черговість сплати: насамперед гроші спрямовуватимуться на погашення простроченої суми, потім — на тіло кредиту, а на штрафи й пені — в останню чергу. Досі деякі банки робили навпаки. Як наслідок, заборгованість позичальника не скорочувалася, бо гроші йшли на штрафи.
За новими правилами, позичальник зможе вибрати вигідні для себе умови. Це працюватиме так. Споживачі будуть отримувати в банку паспорт споживчого кредиту — спеціальну форму, в якій банк має чітко розкрити умови кредиту, показати реальну процентну ставку, надати інформацію про всіх фінансових посередників тощо. Якщо споживач хоче порівняти умови кредитування в різних установах, він може зібрати паспорти споживчого кредиту в кількох з них і обрати найвигіднішу пропозицію. Окрім цього, фінансові компанії і банки тепер зобов’язані надавати проекти кредитних договорів споживачам до моменту їх підписання.
Новий закон, очевидно, зробить умови позик прозорішими. Але для того, щоб українці мали можливість активно брати кредити, потрібно, щоб відсоток за ними був, як у Європі — 2—5 відсотків, а не таким, як у нас, що сягає 130 відсотків.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел